У Києві офіційно відкрили першу в Україні національну лабораторію з виявлення азбесту, яка має допомогти знизити ризики для здоров’я населення та фахівців, які займаються розчищенням завалів. Проєкт реалізовано Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії.
Медико-екологічний контекст та масштаби загрози
Азбест десятиліттями масово використовувався у цивільному та промисловому будівництві, зокрема для виробництва шиферу, вогнетривких плит, труб та термоізоляційних матеріалів. Проте азбест є надзвичайно токсичним канцерогеном. Небезпеку становлять мікроскопічні волокна, які при механічному пошкодженні матеріалу легко вивільняються у повітря. Через свої ультраструктурні розміри вони є практично невидимими і здатні годинами знаходитися у зваженому стані в атмосфері. При вдиханні ці волокна проникають глибоко в респіраторні шляхи та депонуються в легеневій тканині (паренхімі) й плеврі. Організм не здатний вивести або розчинити ці мікроволокна, що запускає хронічний запальний процес. Інгаляційний вплив азбесту призводить до розвитку тяжких хвороб:
- азбестоз — дифузний інтерстиціальний фіброз легеневої тканини, що викликає прогресуючу дихальну недостатність;
- мезотеліома — агресивна злоякісна пухлина плеври або очеревини, яка практично не піддається лікуванню й асоційована виключно із впливом азбесту;
- рак легені, гортані та шлунково-кишкового тракту.
Хоча використання азбесту в Україні було офіційно заборонено у жовтні 2023 р., мільйони тонн цього матеріалу залишаються в інфраструктурі країни. Внаслідок масованих руйнувань будівель канцерогенні волокна вивільняються у повітря та змішуються із загальними будівельними відходами. Це створює критичні ризики для здоров’я цивільного населення та персоналу, залученого до розбору завалів і сортування сміття.
Технічне оснащення та унікальність лабораторії
Унікальність нової установи полягає в її технічному забезпеченні — лабораторію оснащено сучасною системою трансмісійної електронної мікроскопії (ТЕМ). Цей метод дозволяє досліджувати морфологію, структуру та елементний склад окремих волокон із надвисокою точністю. Можливості ТЕМ дають змогу ідентифікувати навіть найтонші й найнебезпечніші ультраструктурні волокна азбесту, виявлення яких є неможливим або суттєво ускладненим за допомогою традиційної оптичної мікроскопії.
Під час відкриття Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Йо Осумі зазначив, що його країна пройшла тривалий шлях удосконалення національних стандартів поводження з азбестом після руйнівного землетрусу 2011 р., і сьогодні цей досвід масштабується в Україні. Заступниця Постійного представника ПРООН в Україні Моніка Різал підкреслила, що безпечне відновлення України фокусується першочергово на створенні довгострокових систем захисту здоров’я.
На початковому етапі фахівці лабораторії досліджуватимуть зразки матеріалів, відібрані в межах екологічних проєктів ПРООН (від початку великої війни організація вже допомогла вивезти понад 1 млн тонн відходів руйнувань, безпечно відокремивши 3570 тонн азбестовмісних матеріалів). Наступними кроками стануть підготовка установи до офіційної акредитації за міжнародним стандартом ISO/IEC 17025 та системне навчання українських експертів.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами moz.gov.ua
