Затверджено новий клінічний протокол із супутньою клінічною настановою для медичної допомоги при ЗДА. Документ пропонує низку змін у діагностиці та лікуванні цієї патології, а також визначає порядок дій для своєчасного виявлення пацієнтів із груп ризику. Методологічний та інформаційний супровід забезпечили фахівці Державного експертного центру МОЗ України.
Поширеність залізодефіцитної анемії
Дефіцит заліза та ЗДА залишаються найпоширенішими мікронутрієнтними порушеннями у світі, які уражують понад 2 млрд людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), анемію діагностують у 40% дітей віком 6 міс — 6 років, 37% вагітних та 30% жінок репродуктивного віку (віком 15–49 років). В країнах, що розвиваються, поширеність патології серед дітей та вагітних сягає 40–50%, тоді як у розвинених країнах цей показник становить близько 20%. Особливу групу ризику становлять також особи літнього віку та пацієнти із супутньою хронічною патологією:
- хронічною серцевою недостатністю;
- хронічною хворобою нирок;
- запальними захворюваннями кишечнику та хворобами шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
- хронічними крововтратами.
Незважаючи на доступність лабораторних методів, значна частина випадків дефіциту заліза тривалий час залишається нерозпізнаною на рівні первинної медичної допомоги, аж до моменту розвитку клінічно вираженої анемії (втома, слабкість, блідість, задишка). Це зумовлює необхідність активного скринінгу груп ризику.
Що визначає новий протокол?
Новий протокол містить узгоджені алгоритми медичної допомоги, які охоплюють:
- профілактику дефіциту заліза у вразливих групах населення;
- виявлення латентного дефіциту заліза та ЗДА і перелік лабораторних досліджень;
- встановлення першопричин розвитку анемії, зокрема прихованих кровотеч;
- диференційований вибір тактики лікування залежно від віку пацієнта, тяжкості стану та супутньої патології;
- маршрутизацію пацієнтів та скерування до профільних спеціалістів;
- моніторинг ефективності терапії та подальше диспансерне спостереження для запобігання рецидивам.
Особливу увагу в протоколі приділено ранньому виявленню залізодефіцитних станів у дітей, вагітних, а також у пацієнтів із хронічними соматичними захворюваннями.
Лікування та профілактика ЗДА
Лікування ЗДА має бути комплексним і спрямованим як на усунення причини дефіциту, так і на поповнення запасів заліза в організмі за допомогою дієти та фармакотерапії. Нижче наведені основні методи лікування ЗДА.
Дієтотерапія та корекція раціону
- Немовлята: виключно грудне вигодовування в перші 6 міс або використання сумішей, збагачених залізом.
- Джерела заліза: включення до раціону продуктів із високим вмістом гемового заліза (печінки, яловичини, свинини, риби, яєчного жовтка) та негемового заліза (бобових, кунжуту, висівок, шпинату).
- Засвоєння: цитрусові та помідори покращують всмоктування заліза завдяки зниженню pH шлунка. Натомість чай, каву та молочні продукти (кальцій) слід обмежувати під час прийому залізовмісної їжі чи ліків, оскільки вони перешкоджають засвоєнню.
Пероральна замісна терапія залізом (ЗТЗ)
- Є першою лінією лікування при неускладненому дефіциті заліза та анемії легкого чи помірного ступеня.
- Застосовуються препарати 2- або 3-валентного заліза (іноді в комбінації з фолієвою кислотою).
Препарати рекомендується приймати натщесерце (або між прийомами їжі) й не поєднувати з антацидами чи молочними продуктами. Застосування триває до нормалізації рівня гемоглобіну та ще щонайменше 3 міс для відновлення депо заліза в організмі.
Внутрішньовенна (в/в) ЗТЗ
- Призначається в разі непереносимості або неефективності таблетованих форм, за наявності захворювань ШКТ (синдрому мальабсорбції, стану після баріатричних операцій), у II–III триместри вагітності або перед терміновими операціями.
- Введення проводиться виключно в умовах медичного закладу під суворим наглядом персоналу для контролю можливих алергічних реакцій.
Протокол є обов’язковим для широкого кола медичних фахівців: сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, акушерів-гінекологів, гематологів, гастроентерологів, нефрологів та кардіологів.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами dec.gov.ua
