Всесвітній день боротьби зі сказом: логістика та оновлені стандарти

28 вересня 2026 о 18:34
49

Всесвітній день боротьби зі сказом, який традиційно відзначають 28 вересня, цього року проходить під глобальним гаслом «Сильніші разом». Ця ініціатива підкреслює необхідність консолідації зусиль медичної спільноти, ветеринарних служб, державних інституцій та міжнародних партнерів на шляху до досягнення стратегічної мети «Zero by 30» — повної ліквідації смертності людей від сказу, що передається собаками, до 2030 р. Особливої актуальності для України цей рух набуває в умовах воєнного стану, коли міграція дикої фауни та зростання популяції безпритульних тварин створюють додаткові ризики для громадського здоров’я.

Епідеміологічна ситуація та логістичне забезпечення

Міністерство охорони здоров’я минулого тижня повідомило про надходження в Україну 1000 флаконів антирабічного імуноглобуліну. Ця поставка інтегрується в загальнонаціональну стратегію забезпечення регіонів критично важливими біопрепаратами та покриття дефіциту в деокупованих та прифронтових територіях. За даними Центру громадського здоров’я України та Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужби), в 2026 р. фіксується позитивна епізоотична динаміка: кількість випадків захворювання на сказ серед тварин зменшилася майже на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте ризик інфікування людей залишається високим через стійку циркуляцію нейротропного вірусу (Lyssavirus) у природних осередках.

Аналіз клінічної практики за попередній період демонструє серйозний розрив між призначенням та завершенням специфічної терапії. Зокрема, у 2025 р. в Україні було зареєстровано 75 177 звернень громадян через укуси або ослинення тваринами. Постконтактну профілактику (ПКП) призначили у 52,5% випадків (39 439 осіб), проте повний курс імунізації завершили лише 43,5% постраждалих (32 679 осіб). Майже 7 тис. пацієнтів перервали лікування, наражаючи себе на 100% смертельний ризик у разі маніфестації симптомів інфекції.

Для зниження ризику переривання курсу вакцинації важливо планомірно збільшувати запаси імунобіологічних препаратів. Нагадаємо, що влітку поточного року за координації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та підтримки Норвезького агентства з розвитку співробітництва (Norad) в Україну надійшло 5500 флаконів антирабічного імуноглобуліну. Стан забезпеченості регіонів наразі є стабільним, а планові закупівлі, що здійснюються ДП «Медичні закупівлі України», дозволяють формувати резерв з урахуванням потреб на початок 2027 р.

Впровадження цифрової форми № 058-2/о

Міністерство охорони здоров’я України запроваджує перехід на нові цифровізовані стандарти збору даних, що передбачає скасування форми № 045/о («Карта звернення за антирабічною допомогою») та введення уніфікованої форми первинної облікової документації № 058-2/о «Екстрене повідомлення про підозру на сказ у людини». Зміна викликана необхідністю подолання комунікаційного розриву між ланками медичної допомоги та ветеринарного нагляду. Ця зміна має розв’язати 4 ключові завдання:

  1. Уніфікація даних: створення єдиного алгоритму фіксації випадків контактів із потенційно інфікованими тваринами для всіх закладів охорони здоров’я.
  2. Оперативність: негайна передача інформації до регіональних центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) для старту епідеміологічного розслідування.
  3. Міжвідомча координація: забезпечення прямого обміну даними з ветеринарною службою з метою верифікації стану тварини протягом 10-денного спостереження.
  4. Інтеграція з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ): моніторинг проходження курсу ПКП кожним пацієнтом у режимі реального часу, що унеможливить безконтрольне переривання схем вакцинації.

Оновлений клінічний протокол та тактика лікаря

За відсутності специфічного лікування на етапі появи клінічних ознак (гідрофобія, аерофобія, судоми) єдиним шансом для пацієнта, інфікованого вірусом сказу, є негайний запуск ПКП. Оновлений клінічний протокол допомоги затвердив алгоритм дій лікаря у разі звернення постраждалого до спеціалізованого антирабічного центру:

  • первинна хірургічна обробка: негайне та ретельне промивання рани або місця ослинення проточною водою з милом протягом щонайменше 15 хв, обробка антисептиком (70% спирт або 5% розчин йоду);
  • оцінка ступеня ризику: при тяжких, множинних укусах, локалізації ушкоджень у ділянці голови, шиї, обличчя, кистей рук або при ослиненні слизових оболонок показано комбіноване лікування — негайне введення антирабічного імуноглобуліну в комбінації з антирабічною вакциною;
  • схема імунізації: введення вакцинного препарату здійснюється за стандартним графіком (0-й, 3-й, 7-й, 14-й та 28-й дні).

Сказ залишається хворобою зі 100% летальністю, якій, проте, можна повністю запобігти на доклінічному етапі. Реалізація підходу «Єдине здоров’я», перехід на оперативний облік за формою № 058-2/о та стабільна логістика антирабічних препаратів мають створити єдиний безпековий контур. Головне завдання медичної спільноти сьогодні — забезпечити безперервність цього ланцюжка: від фіксації першого контакту з твариною до введення фінальної дози вакцини.

 

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці  Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис»