Загроза експансії азійського тигрового комара в Україні

26 червня 2026 о 15:02
111

Зміни клімату, глобальне потепління та інтенсифікація міжнародної логістики призвели до активного розширення ареалу інвазивних видів комах у Східній Європі. На особливу увагу медичної спільноти заслуговує фіксація на території України азійського тигрового комара (Aedes albopictus).

Епідеміологічний зсув та ентомологічні особливості переносника

Протягом останніх років науковці та регіональні центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) МОЗ України (зокрема в Одеській, Закарпатській та Дніпропетровській областях) підтвердили наявність стійких локальних популяцій цього переносника. Аналогічні тенденції екологічного зсуву фіксують і суміжні держави: державні інститути громадського здоров’я Польщі та Румунії звітують про виявлення Aedes albopictus у межах загальноєвропейського моніторингу під егідою Європейського центру контролю та профілактики захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control — ECDC). Оскільки цей комар здатний переносити понад 20 небезпечних арбовірусів, перед лікарями первинної ланки та інфекціоністами постає завдання підвищення діагностичної настороженості.

Для збору анамнезу лікарям важливо розуміти біологічні відмінності Aedes albopictus від аборигенного Culex pipiens:

  • морфологія: контрастне чорне забарвлення тіла, лапок та характерна сріблясто-біла поздовжня смуга на спинці (скутумі);
  • хронобіологія: висока агресивність та пік активності суто у світлу пору доби;
  • біотоп: тяжіння до урбанізованих територій, здатність розмножуватися в мінімальних об’ємах стоячої води (автомобільні шини, кашпо, дренажні системи).

Диференційна діагностика асоційованих інфекцій

Масового поширення арбовірусів в Україні наразі не зареєстровано, проте фіксуються спорадичні випадки. Практикуючий лікар має проводити диференційну діагностику з грипом та COVID-19 за наявності симптомокомплексів, представлених у таблиці.

Таблиця. Симптомокомплекси для диференційної діагностики асоційованих інфекцій

Інфекція Клінічні маркери Специфічні ускладнення
Лихоманка Денге Раптова висока лихоманка, сильний ретроорбітальний біль, артралгія («кістколомний біль»), макулопапульозний висип. Геморагічний синдром, шоковий стан.
Лихоманка Чикунгунья Гострий початок, сильний виснажливий біль у дрібних суглобах кистей та стоп, набряк синовіальних оболонок. Хронічний артрит (симптоматика може тривати місяцями або роками).
Вірус Зіка Субфебрилітет, кон’юнктивіт без гнійних виділень, висип, транзиторна міалгія. Тератогенний ефект (мікроцефалія плода при інфікуванні вагітних), синдром Гієна — Барре.
Лихоманка Західного Нілу Двохвильова лихоманка, лімфаденопатія, системні прояви ураження центральної нервової системи у групах ризику. Менінгіт, енцефаліт, гострий млявий параліч.

Стратегія профілактики та ведення пацієнтів

Сучасна доказова медицина відкидає тотальне та неселективне хімічне обприскування територій лісових масивів через високу токсичність для біоценозу та швидкий розвиток резистентності у комах. Натомість акцент переміщується на концепцію інтегрованого управління векторами (Integrated Vector Management — IVM) [1]:

  1. Елімінація резервуарів: санітарно-просвітницька робота серед пацієнтів щодо регулярного (не рідше 1 разу на тиждень) осушення та очищення будь-яких відкритих ємностей зі стоячою водою на присадибних ділянках та балконах [2, 3].
  2. Індивідуальний хімічний захист: рекомендація використання репелентів із доведеною тривалою ефективністю на основі DEET (діетилтолуамід), ікаридину (пікаридину) або IR3535. Засоби на основі ефірних олій продемонстрували занадто низький індекс протекції проти агресивних видів Aedes [3].
  3. Епідеміологічний нагляд: при виявленні пацієнтів із підозрою на арбовірусні інфекції лікар зобов’язаний негайно забезпечити забір біоматеріалу (сироватка крові) для верифікації методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) або імуноферментного аналізу (ІФА) у лабораторіях ЦКПХ та подати термінове повідомлення за встановленою формою [2].

Список використаної літератури

  1. World Health Organization (2012) Handbook for integrated vector management. Geneva: World Health Organization. WHO Reference Number: WHO/HTM/NTD/VEM/2012.3. Available from: WHO official publication.
  2. Центр громадського здоров’я МОЗ України (2026) Тигровий комар в Україні: привід для уваги, але не для паніки. Офіційні інформаційні матеріали з інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду. Київ: ЦКПХ МОЗ України.
  3. Wałęka M., Wójcicka P., Żakowska D. (2023) Asian tiger mosquito (Aedes albopictus) as a potential vector of diseases and a threat to public health in Poland. Medycyna Środowiskowa (Environmental Medicine), 26(1–2): 14–22. doi: 10.26444/ms/169855.
  4. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC) (2026) Aedes albopictus: Current known distribution in Europe. Stockholm: ECDC. Available from: ECDC official portal.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі,Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис»