Новий позиційний документ 2026 р. у JBMR Plus описує концепцію osteoporosis care gap — не лише “treatment gap” (лікувальний розрив), але ширший «розрив у догляді». Він включає виявлення, оцінку ризику, підтримку та медичні рішення для реального пацієнта, а не лише призначення препаратів. Автори закликають до командного підходу, мультидисциплінарної роботи, інформування пацієнта і спільного ухвалення рішень для поліпшення результатів у травматичних переломах та якості життя.
Вступ
Незважаючи на значні успіхи у фармакотерапії, остеопороз залишається критично недодіагностованим захворюванням. Традиційна концепція «прогалини в лікуванні» (treatment gap) фокусується переважно на низькому рівні призначення специфічних препаратів. Позиційна заява групи REFRAME пропонує перехід до ширшого поняття — «прогалини в догляді» (care gap), що охоплює дефіцит діагностики, міждисциплінарної взаємодії та реалізації принципів людиноцентричної медицини.
Розрив у догляді за остеопорозом визначено як «розрив між допомогою, що надається людям із остеопоротичними переломами або підвищеним ризиком їх виникнення, та найкращою практикою, орієнтованою на людину допомогою».
Аналіз виявив системні бар’єри на чотирьох рівнях
- Макрорівень (політика та суспільство): недостатня пріоритетність остеопорозу в національних стратегіях охорони здоров’я порівняно із серцево-судинними захворюваннями чи цукровим діабетом. Існує значна нерівність у доступі до діагностики серед чоловіків та етнічних меншин.
- Мезорівень (організація послуг): фрагментація медичної допомоги. Короткострокового спостереження (до 12 міс) недостатньо при цьому хронічному стані.
- Мікрорівень (медичні фахівці): дефіцит навичок інтерпретації остеоденситометрії (точніше двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (dual energy X-ray absorptiometry — DXA) та інструментів для розрахунку ризику (наприклад FRAX®). Клініцисти часто концентруються на запобіганні наступному перелому, ігноруючи поточні симптоми та психологічний стан пацієнта.
- Індивідуальний рівень (пацієнт): низька медична грамотність та «тихий» характер хвороби призводять до низького рівня комплаєнсу.
Оптимізація фармакотерапії
Замість терміна «лікування» пропонується використовувати «оптимізація лікарських засобів». Це широке поняття включає:
- мінімізацію побічних ефектів для збереження прихильності до терапії;
- своєчасний перехід між препаратами (наприклад з антирезорбентів на анаболічні агенти);
- належне припинення лікування («drug holiday») за наявності клінічних підстав.
Мультидисциплінарний підхід
Ефективне ведення пацієнта сьогодні — це не лише таблетка / ін’єкція, а й інтеграція нефармакологічних методів:
- Специфічні фізичні вправи для корекції мінеральної щільності кісток та координації.
- Нутритивна підтримка (вітамін D, кальцій, білок).
- Профілактика падінь (оцінка зору, корекція домашнього середовища, перегляд поліпрагмазії).
Висновки та рекомендації
Публікація закликає до радикальної зміни парадигми ведення остеопорозу:
- Зміна термінології: необхідність використання терміна «остеопоротичні переломи» замість «крихких переломів» для кращого розуміння патології.
- Спрощення комунікації: використання принципів універсальної медичної грамотності (говорити просто з кожним пацієнтом).
- Інтеграція: визнання «здоров’я кісток» окремою важливою субспеціальністю на стику ревматології, ендокринології та геріатрії.
Група REFRAME закликає закрити розрив у догляді, перетворивши пацієнта з пасивного об’єкта лікування на активного партнера у збереженні власної мобільності.
Список використаної літератури
|
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами JBMR Plus
