Питання безпеки ліків у дітей першого року життя залишаються предметом активних дискусій. Особлива увага приділяється ацетамінофену (парацетамолу — у формі свічок він дозволений для дітей масою від 4 кг (приблизно з 1-го місяця) та у формі сиропу або суспензії — переважно з 3-місячного віку) та ібупрофену (рідкі пероральні форми та свічки здебільшого з віку 3 міс) — найчастіше застосовуваними засобами для усунення болю та лихоманки у немовлят. Свіже рандомізоване контрольоване дослідження проливає світло на проблему.
Раніше опубліковані спостережні дослідження висловлювали припущення про можливий зв’язок прийому ацетамінофену в ранньому віці з підвищеним ризиком розвитку екземи, бронхіальної астми та інших імунозапальних станів. Та й нещодавні заяви президента США (Дональда Трампа) про парацетамол теж не додали довіри до лікарського засобу. Але невже парацетамол заслужив на таке ставлення? Нові дані високого рівня доказовості дають змогу по-новому поглянути на цю проблему.
Наскільки заслуженою є хороша репутація парацетамолу та ібупрофену?
Опубліковане у 2026 р. велике рандомізоване контрольоване дослідження свідчить на користь задовільного профілю безпеки застосування парацетамолу та ібупрофену протягом першого року життя дитини. Результати роботи показали відсутність зв’язку між застосуванням цих препаратів та розвитком атопічного дерматиту (екземи або бронхіоліту — одного з найпоширеніших захворювань нижніх дихальних шляхів у немовлят).
У дослідження було включено майже 4000 новонароджених у всій Новій Зеландії, які спостерігалися з народження. Учасники були рандомізовані на дві групи:
- в одній батьки застосовували парацетамол;
- в іншій — ібупрофен за необхідності купірування болю або лихоманки протягом першого року життя.
Протягом року батьки регулярно повідомляли дослідникам про наявність симптомів екземи, бронхіальної обструкції чи епізодів бронхіоліту. Додатково аналізувалися дані амбулаторних призначень та госпіталізацій. За підсумками спостереження отримали такі результати:
- екзема виявлена у 16% дітей, які отримували парацетамол, та у 15% дітей з групи ібупрофену;
- частота бронхіоліту в обох групах становила близько 5%. Статистично значимих відмінностей між групами не виявлено.
Важливо відзначити, що серйозні небажані явища реєструвалися вкрай рідко і не були пов’язані з прийомом досліджуваних препаратів.
Значення отриманих результатів
Автори наголошують, що це перше рандомізоване контрольоване дослідження, присвячене оцінці ризику розвитку екземи та бронхіоліту при застосуванні ацетамінофену та ібупрофену в перший рік життя.
Якими є подальші перспективи?
Робота є частиною масштабного проєкту, в рамках якого діти спостерігатимуться до 6-річного віку. Довгострокова мета дослідження — оцінити можливий зв’язок раннього застосування жарознижувальних засобів з розвитком бронхіальної астми, алергічного риніту та захворювань нервової системи, включаючи розлади аутистичного спектра та синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.
Отримані дані мають практичне значення для лікарів і дозволяють з високим ступенем впевненості рекомендувати ацетамінофен та ібупрофен для симптоматичної терапії болю та лихоманки у дітей першого року життя при дотриманні вікових дозувань та загальних принципів раціональної фармакотерапії. Для клінічної практики це означає зниження невиправданих побоювань і зважене інформування батьків.
Використана література
|
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»
