Лікування інвазивних стрептококових інфекцій: де експерти одностайні, а де — ні

20 лютого 2026 о 16:03
241

Результати опитування фахівців охорони здоров’я Італії щодо ведення інвазивних інфекцій, спричинених бета-гемолітичним стрептококом (Streptococcus pyogenes) групи А (БГСА), продемонстрували, що попри узгоджену позицію з багатьох моментів низка принципових питань залишається дискусійною. У невеликій статті — структурований огляд зон найбільшої та найменшої узгодженості.

Питання з високим рівнем консенсусу (>75%)

1️ Антибіотикотерапія 1-ї лінії:

  • β-лактами — основа лікування більшості форм БГСА;
  • пеніцилін / ампіцилін — сепсис, синдром інфекційно-токсичного шоку (ІТШ), некротизуючий фасцит (НФ), пневмонія;
  • цефтріаксон — менінгіт, абсцес головного мозку, отомастоїдит.

2️ Рання комбінована терапія:

  • ІТШ та НФ — майже одностайна підтримка комбінованої терапії вже на старті;
  • переважний другий компонент — кліндаміцин.

3️ Хімієпрофілактика контактних осіб

Відповідні особи визначалися як такі, що мали тривалий контакт з хворим у побутовому середовищі протягом 7 днів до встановлення діагнозу інфекції БГСА та до 24 год після початку відповідної антимікробної терапії у людини, що захворіла. Частка згоди щодо призначення профілактики категоріям близьких контактів із високим ризиком була такою:

  • новонароджені (62,5%);
  • особи віком >65 років (70,8%);
  • люди з імунодефіцитом (75%);
  • нещодавно перенесені операції (37,5%);
  • побутові контакти незалежно від віку (20,8%);
  • побутові контакти, якщо в одній сім’ї трапляються 2 або більше підтверджених або ймовірних випадків (54,2%);
  • близькі контакти, якщо в громаді протягом 1 міс виникає 2 або більше підтверджених або ймовірних випадків інфекції БГСА (50%);
  • вагітні ≥37 тиж (54,2%), жінки після пологів ≤28 днів (58,3%);
  • особи з елементами вітряної віспи протягом 7 днів до діагностики БГСА-інфекції або протягом 48 год після початку антибіотикотерапії.

Загалом 83,3% спеціалістів погодилися або повністю погодилися з таким визначенням:

  • для максимальної користі хімієпрофілактику слід проводити якомога швидше (протягом 24 год, і бажано того ж дня) після виявлення відповідних контактів і не пізніше 10 днів після встановлення діагнозу БГСА в індексному випадку. Порадити сімейним лікарям підтримувати низький поріг підозри протягом 30 днів у всіх тих, хто мав близькі контакти.

Питання з частковою узгодженістю (50–75%)

  • Додавання другого антибіотика за неефективності β-лактаму через 48–72 год.
  • Застосування лінезоліду як альтернативи кліндаміцину (особливо при абсцесі головного мозку).
  • Застосування внутрішньовенного імуноглобуліну (IVIG) при синдромі стрептококового токсичного шоку (STSS) або гемодинамічній нестабільності.
  • Профілактика для окремих груп високого ризику (імунокомпрометовані, особи літнього віку).

Зони найбільшої невизначеності (<50% або без чіткого домінування)

1️ Коли відміняти комбіновану терапію?

Жоден із запропонованих варіантів (перехід після клінічної стабілізації / через фіксовану кількість днів / після покращення лабораторних показників) не отримав переконливої підтримки.
🔹 Виняток — абсцес головного мозку, де 79,2% підтримали перехід на монотерапію при значному регресі за результатами магнітно-резонансної томографії (МРТ).

2️ Внутрішньовенні імуноглобуліни:

  • немає єдності щодо:
    • чітких показань;
    • режиму дозування;
    • тривалості.

3️ Кортикостероїди:

  • рутинне застосування не підтримується;
  • більшість погоджується лише при набряку головного мозку за даними МРТ;
  • при менінгіті думки суттєво розділилися.

4️ Масштаб профілактики контактів:

  • відсутність чіткої згоди щодо:
    • профілактики всіх членів родини;
    • профілактики після одного випадку;
    • необхідності позитивного мазка для призначення антибіотика.

За визначенням авторів, результати (таблиця) не слід сприймати як статистично репрезентативні для всіх педіатрів, а радше як структурований експертний консенсус, який слід інтерпретувати як генерацію гіпотез та як відправну точку для масштабніших багатоцентрових досліджень та розробки рекомендацій.

Клінічне питання
Рівень узгодженості
Коментар
β-Лактам як основа терапії Високий Базовий стандарт
Кліндаміцин при ІТШ / НФ Високий Антитоксичний ефект
Комбінована терапія при інших формах Середній Частіше — при неефективності через 48–72 год
Терміни відміни комбінації Низький Чітких критеріїв немає
IVIG Низький–середній Резерв при тяжких формах
Стероїди Низький Переважно при набряку головного мозку
Профілактика контактів Варіабельний Відсутня єдина стратегія

Висновок

Експерти демонструють високу згоду щодо фундаментальних принципів (β-лактами, роль антитоксичної терапії при ІТШ / НФ). Водночас стратегія комбінованої терапії, допоміжне лікування та профілактика контактів залишаються сферами клінічної варіабельності і потенційними точками для майбутніх рекомендацій та досліджень.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами www.mdpi.com