Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (далі — Стандарт). Планується впровадження системи профілактики, раннього скринінгу щодо суїцидальних намірів та поведінки в осіб, які мають подібні думки та наміри або робили спроби самогубства. Системний підхід передбачає підтримку не тільки для особи, схильної до суїцидальної поведінки, але й для близького її оточення.
Система профілактики
Суїцидальна поведінка часто виникає не лише в контексті психічних розладів, а й психосоціальних криз або недостатньої соціальної та міжособистісної підтримки. Водночас значна частина осіб, які вчиняють самогубство, не звертається по допомогу, що вказує на важливість системного виявлення ризиків у межах первинної медичної допомоги та інших точок контакту з системою охорони здоров’я.
У випадку спроби самогубства в особи зростають ризики повторних спроб, а відтак вона потребує особливої уваги з боку фахівців, подальшого супроводу і регулярного огляду щодо станів психічного здоров’я та суїцидальних думок та намірів. У випадку завершеного самогубства члени родини та близького оточення померлої особи мають підвищені ризики щодо виникнення розладів психіки та поведінки, а також підвищені ризики щодо здійснення самогубства.
З метою запобігання вищезазначеному необхідним є впровадження цілеспрямованого клінічного втручання, спрямованого на підтримку родичів, друзів, вчителів та інших осіб із близького соціального кола померлого, з метою полегшення горя, зменшення почуття провини, депресивних і тривожних симптомів, профілактики посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також зниження ризику копіювання або ототожнення з поведінкою померлого як моделлю подолання життєвих труднощів. Особливої уваги потребують діти передпубертатного віку, у яких після самогубства близького родича або друга можуть розвиватися афективні та тривожні розлади, ПТСР тощо.
Критерії якості медичної допомоги
Обов’язкові:
- скринінг щодо наявності суїцидальних думок, намірів або спроб самогубств проводиться на первинному рівні медичної допомоги для всіх осіб, які мають одну з наступних ознак:
- виражене відчуття безнадії та відчаю;
- поточні думки / плани / дії із самоушкодження / суїциду або наявність їх у минулому;
- акт самоушкодження з ознаками отруєння / інтоксикації, кровотечі із ран, нанесених самому собі, втратою свідомості та/або надмірною сонливістю;
- будь-які з пріоритетних психічних, неврологічних розладів та розладів, пов’язаних зі вживанням психоактивних речовин (ПНПР-станів);
- хронічний біль;
- сильний емоційний дистрес;
- подальші дії здійснюються відповідно до алгоритму, що визначений у настанові для ведення психічних, неврологічних розладів і розладів, пов’язаних зі вживанням психоактивних речовин у неспеціалізованих закладах охорони здоров’я, розробленому в межах Програми дій Всесвітньої організації охорони здоров’я із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я mhGAP (далі — mhGAP);
- у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ), що надають спеціалізовану психіатричну допомогу та послуги з психічного здоров’я, скринінг щодо наявності суїцидальних думок, намірів або спроб самогубств проводиться для всіх осіб, які мають психічні та поведінкові розлади;
- у ЗОЗ, що надають спеціалізовану медичну допомогу, скринінг щодо наявності суїцидальних думок, намірів або спроб самогубств проводиться для осіб, перелік яких визначено у пункті «Фізичні захворювання» додатку до розробленого Стандарту;
- для проведення скринінгу у ЗОЗ, що надають спеціалізовану медичну допомогу, використовується Колумбійська шкала оцінки ризику самогубства (CSSRS), наведена у додатку Стандарту;
- у випадку отримання позитивних результатів скринінгу щодо наявності суїцидальних думок, намірів або спроб самогубств здійснюється комплексна оцінка осіб із суїцидальною поведінкою;
- у випадку отримання інформації щодо здійснення спроби або завершеного самогубства члена родини або близького оточення особи, медичний працівник, який надає первинну медичну допомогу або психіатричну медичну допомогу, або працівник, який надає соціально-психологічні послуги на базі ЗОЗ або інших установ, ініціює проведення оцінки психоемоційного стану члена родини або близького оточення особи, яка здійснила спробу або завершене самогубство (за його згодою);
- метою проведення такої оцінки є виявлення ознак патологічного горювання, почуття провини, ранній скринінг депресивних та тривожних розладів, ПТСР;
- одночасно з проведенням оцінки члену родини або близького оточення особи, яка здійснила спробу або завершене самогубство, надається психологічна підтримка за зазначеними напрямами:
- опрацювання почуття провини;
- зниження рівня гострої реакції на стрес;
- нормалізація почуття втрати та підтримка процесу проживання горя;
- виявлення і подолання деструктивних копінг-стратегій;
- профілактика ПТСР;
- підтримка в адаптації до змінених життєвих обставин;
- у випадку, якщо самогубство було здійснено іншою дитиною або підлітком з близького оточення дитини або підлітка, батькам або особам, які здійснюють догляд за дитиною, надається інформація щодо ознак ускладненого горя, депресії, суїцидальних намірів у дітей та підлітків.
Комплексна оцінка, методи та індикатори якості лікування
Комплексна оцінка особи з суїцидальною поведінкою також включає оцінку психосоціального і соматичного статусу з використанням опитувальників:
- шкала суїцидальних думок (Scale for Suicide Ideation);
- скринінг на наявність депресії — Анкета пацієнта про стан здоров’я (PHQ-9);
- опитувальник суїцидальної поведінки (SBQ-R);
- шкала суїцидальних намірів (The Suicide Intent Scale);
- шкала причин для життя (Reasons for Living Inventory);
- короткий опитувальник суїцидальної кризи — адаптований (Коса);
- опитувальник суїцидальних думок (SIQ).
Для дітей та підлітків
Комплексна оцінка психічного стану дитини та підлітка проводиться з урахуванням загальних принципів комплексної оцінки осіб з суїцидальністю (суїцидальною поведінкою) з урахуванням вікових особливостей дитини, емоційного стану та здатності до вербальної комунікації. Використовуються наступні інструменти опитування:
- шкала безнадійності для дітей (HSC);
- шкала причин для життя для підлітків (Reasons for Living Inventory-А).
Всі перелічені інструменти наведені в додатках до розробленого Стандарту.
Специфічне фармакологічне лікування відсутнє, лікарські засоби застосовуються для корекції кризового стану, а також для лікування супутніх психічних розладів та станів. При фармакологічній терапії психічних розладів та станів застосовуються антидепресанти, антипсихотики, нормотиміки та анксіолітики.
Індикатори якості медичної допомоги
Індикаторами якості надання медичної допомоги при суїцидальній поведінці є:
- наявність у ЗОЗ клінічного маршруту пацієнта з суїцидальною поведінкою;
- кількість (відсоток) пацієнтів, яким проведено скринінг щодо суїцидальної поведінки;
- кількість (відсоток) пацієнтів із суїцидальною поведінкою, яким було проведено комплексну психіатричну оцінку;
- кількість (відсоток) пацієнтів із суїцидальною поведінкою, яким надавалися психосоціальні втручання;
- кількість (відсоток) пацієнтів із суїцидальною поведінкою, які отримали лікування та яким було складено індивідуальний план безпеки.
Зауваження та пропозиції приймаються до 6.03.2026 р. у письмовому або електронному вигляді: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, 01601, e-mail: [email protected], [email protected], [email protected].
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами moz.gov.ua
