Новий великий метааналіз показав, що прості показники розгорнутого аналізу крові, взяті у пацієнта з ішемічним інсультом до початку реперфузійної терапії, можуть точно передбачати можливість хорошого функціонального відновлення. Це відкриває шлях до більш персоналізованої оцінки ризику і, можливо, у майбутньому — до коригування терапевтичної стратегії.
Методи:
- метааналіз 30 досліджень, опублікованих до листопада 2024 р.;
- пацієнти: з гострим ішемічним інсультом, які отримували реперфузійну терапію:
- механічну тромбектомію (МТ);
- внутрішньовенний тромболізис (ВВТ);
- кінцева точка: функціональний стан через 3 місяці за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS).
Поганий прогностичний знак: підвищений показник співвідношення нейтрофілів / лімфоцитів (NLR).
Підвищений вихідний показник NLR надійно передбачав гірші результати та вищу смертність після обох видів лікування:
-
- після МТ: ризик поганого результату ↑ на 9%, ризик смерті — на 5%;
- після ВВТ: ризик поганого результату ↑ на 11%.
Інші співвідношення — тромбоцитів до лімфоцитів, моноцитів до лімфоцитів та тромбоцитів до нейтрофілів показали суперечливі або нульові результати.
Як сприятливий прогностичний знак показало себе співвідношення лімфоцитів / моноцитів (LMR):
- високе вихідне співвідношення було пов’язане з кращими наслідками після МТ (ймовірність поганого результату була нижчою на 21%);
- для групи, яка отримувала тільки ВВТ, значущого зв’язку не виявлено. Це свідчить про специфічність маркера для певного типу втручання та/або патофізіології.
Ці показники відображають системне запалення та імунний статус пацієнта в момент інсульту:
- високий NLR — маркер сильного нейтрофільного запалення (деструктивного для ішемізованої тканини головного мозку) та відносної лімфопенії (виснаження адаптивного імунітету та протизапального потенціалу). Це «токсичне» для відновлення головного мозку середовище;
- високий LMR — вказує на збережений лімфоцитарний пул (важливий для регуляції імунної відповіді та нейропротекції) та відносно низьку активність моноцитарно-макрофагальної системи. Це сприятливіший імунний фон.
Автори дослідження зазначили, що:
- NLR і LMR — це дешеві, доступні та швидкі у застосуванні прогностичні інструменти. Їхній розрахунок при надходженні пацієнта може допомогти:
- точніше інформувати родичів про передбачувані перспективи відновлення;
- виділити групу високого ризику (високий NLR) для особливо пильного спостереження та інтенсивної реабілітації.
- Розуміння імунного профілю пацієнта відкриває двері для майбутніх досліджень ад’ювантної імуномодулювальної терапії. Наприклад, можна було б вивчати, чи зможуть препарати, що знижують системне запалення у пацієнтів із високим NLR, покращити результати реперфузії.
Метааналіз підтверджує, що співвідношення нейтрофілів / лімфоцитів (NLR) і лімфоцитів / моноцитів (LMR) може бути свідченням імунного дисбалансу, який безпосередньо впливає на здатність головного мозку до відновлення після реваскуляризації.
Використана література
|
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами link.springer.com
