Рівень інсуліну у жінок у середньому віці може визначати не лише коли почнуться вазомоторні симптоми під час менопаузи, а й як довго вони триватимуть. Нове масштабне дослідження Університету Вікторії демонструє: метаболічне здоров’я задовго до менопаузи формує її перебіг — іноді сильніше, ніж вік чи маса тіла. Чому метаболічне здоров’я у віці 40+ стає ключовим чинником якості життя жінки — читайте далі.
Менопауза традиційно розглядається як наслідок зниження рівня естрогену, що супроводжується гормональними коливаннями та вазомоторними симптомами, зокрема припливами, нічною пітливістю й холодним потом. Втім, нове дослідження Університету Вікторії в Канаді, опубліковане в журналі Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, суттєво розширює це уявлення, вказуючи на ключову роль метаболічного стану жінки задовго до настання менопаузи. Науковці встановили, що рівень інсуліну в перименопаузальному віці є незалежним предиктором часу появи та тривалості вазомоторних симптомів упродовж усього менопаузального переходу.
Вазомоторні симптоми відмічають у більшості жінок середнього віку, і для значної частини з них вони починаються ще за кілька років до останньої менструації та можуть зберігатися майже десятиліття після неї. Припливи є не просто відчуттям жару, а складною нейроваскулярною реакцією, що включає раптове розширення периферичних судин, почервоніння шкіри, посилене серцебиття, інтенсивну пітливість і подальше відчуття холоду. Водночас клінічний досвід давно свідчить, що перебіг менопаузи суттєво відрізняється у жінок, і ці відмінності не завжди можна пояснити лише віком чи масою тіла.
Останніми роками дослідження дедалі частіше вказують на тісний зв’язок між метаболічним здоров’ям і репродуктивною функцією. Інсулін, який зазвичай асоціюється з регуляцією рівня глюкози, також впливає на гіпоталамічні центри терморегуляції та секрецію статевих гормонів. У рамках довготривалого багатоцентрового проєкту SWAN дослідники проаналізували дані понад 700 жінок віком 42–52 років, які спостерігалися впродовж десяти років, і зіставили рівні інсуліну, індекс маси тіла та гормональні зміни з динамікою менопаузальних симптомів.
Результати показали, що вищий рівень інсуліну приблизно у віці 47 років був пов’язаний із більш раннім початком припливів і нічної пітливості, а також з їх тривалішим збереженням у період менопаузального переходу. Цей зв’язок залишався статистично значущим навіть після корекції індексу маси тіла та рівня глюкози, що свідчить про самостійну роль інсуліну як маркера ризику. Водночас індекс маси тіла виявився більш тісно пов’язаним із траєкторіями репродуктивних гормонів, зокрема зі швидкістю зниження естрадіолу та зростанням фолікулостимулювального гормону. Окремо показано, що підвищений рівень інсуліну асоціюється з більш вираженим підвищенням рівня тестостерону в період менопаузи, що відповідає метаболічному профілю, характерному для інсулінорезистентності.
Ці дані мають важливе клінічне значення, оскільки інсулін впливає не лише на обмін речовин, а й на центральні механізми терморегуляції, звужуючи так звану термонейтральну зону організму та підвищуючи схильність до припливів. На відміну від ожиріння, яке часто потребує тривалих і складних втручань, рівень інсуліну може знижуватися у відповідь на зміну способу життя значно швидше, навіть без суттєвого зменшення маси тіла. Це відкриває перспективи раннього прогнозування та потенційної профілактики тяжких вазомоторних симптомів шляхом корекції харчування, підвищення фізичної активності та покращення чутливості до інсуліну ще в перименопаузальний період.
Таким чином, менопауза постає не лише як гормональна подія, а як комплексний системний процес, у якому метаболічне здоров’я відіграє визначальну роль. Рівень інсуліну у віці 40+ може формувати індивідуальний досвід менопаузи на роки вперед, визначаючи, коли саме з’являться вазомоторні симптоми і як довго вони триватимуть.
Використана література
|
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами academic.oup.com
