Досягнення, підтверджені результатами дослідження, опублікованими у провідних медичних журналах, змінюють наше уявлення про межі сучасної медицини — і дають обґрунтовану надію мільйонам пацієнтів у всьому світі.
Персоналізоване редагування ДНК: нова ера у лікуванні спадкових хвороб
Одним із найрезонансніших медичних досягнень 2025 р. стало перше у світі успішне застосування персоналізованої CRISPR-терапії in vivo для лікування немовляти з рідкісним генетичним захворюванням (мутація, що спричиняє дефіцит CPS1 — карбамоїлфосфатсинтетази 1) із високим ризиком летального наслідку. Під час процедури вчені здійснили точкове редагування дефектного гена безпосередньо в клітинах печінки, що дозволило скоригувати порушений метаболічний шлях.
Клінічне спостереження засвідчило суттєве зменшення залежності дитини від симптоматичної медикаментозної терапії та покращення фізичного й нейропсихічного розвитку. Фахівці наголошують, що цей випадок є доказом концепції персоналізованої генної медицини, яка в перспективі може бути використана для лікування десятків моногенних захворювань.
Технологія мРНК виходить за межі пандемій
Після пандемії COVID-19 мРНК-вакцини перестали бути винятково кризовим інструментом і перетворилися на універсальну технологічну платформу. У 2025 р. сотні клінічних досліджень вивчали їх ефективність проти грипу, ВІЛ, рідкісних генетичних синдромів та онкологічних захворювань.
Особливу увагу наукової спільноти привернули результати ранніх фаз випробувань мРНК-вакцин проти ВІЛ, які продемонстрували здатність індукувати нейтралізуючі антитіла — ключовий компонент ефективної імунної відповіді. Це стало важливим кроком у напрямку створення вакцини проти вірусу, з яким медицина бореться вже понад 40 років.
Ксенотрансплантація: відповідь на глобальний дефіцит органів
Дефіцит донорських органів залишається однією з найгостріших проблем сучасної медицини. У 2025 р. зроблено значний крок до її розв’язання: вперше живій людині пересадили генетично модифіковану печінку свині, яка функціонувала в організмі пацієнта протягом 171 дня.
Пацієнт мав термінальну печінкову недостатність і не міг отримати людський орган через медичні протипоказання. Попри обмежений термін виживання, експеримент довів, що ксеногенний орган здатен підтримувати основні метаболічні функції. Паралельно тривали експериментальні пересадки нирок, сердець і легень свиней, деякі з яких забезпечували виживання пацієнтів протягом тижнів і місяців.
Жива тканина головного мозку як модель деменції
У 2025 р. вчені у Великій Британії вперше використали живу тканину людського головного мозку для дослідження ранніх стадій деменції. Клітини, отримані під час нейрохірургічних втручань, зазнавали впливу бета-амілоїду — токсичного білка, асоційованого з хворобою Альцгеймера.
Такий підхід дозволив у режимі реального часу спостерігати порушення синаптичних зв’язків, що є ключовим механізмом когнітивного погіршення. Дослідники вважають, що ця модель може суттєво пришвидшити розробку препаратів, здатних уповільнювати або зупиняти нейродегенеративні процеси.
Препарати для схуднення з неочікуваними терапевтичними ефектами
Сучасні препарати для лікування ожиріння та цукрового діабету у 2025 р. виявили потенціал, який виходить далеко за межі контролю маси тіла. Клінічні спостереження показали, що ці лікарські засоби можуть позитивно впливати на перебіг залежностей, психотичних розладів і запальних процесів.
Передбачається, що ефекти пов’язані зі зменшенням вираженості системного запалення, покращенням мікроциркуляції та впливом на нейронні механізми винагороди й самоконтролю. Водночас експерти застерігають від надмірного оптимізму: ці препарати не є універсальним рішенням і потребують чітких клінічних показань.
Висновок
Медичні досягнення 2025 р. демонструють поступовий перехід від універсальних підходів до персоналізованої, молекулярно орієнтованої медицини. Хоча більшість інновацій ще потребують тривалих спостережень, уже зараз очевидно: науковий прогрес починає змінювати клінічну практику, даючи пацієнтам реальні, а не декларативні підстави для надії.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами www.euronews.com
