Нове проспективне когортне дослідження за участю понад 300 тис. учасників показало, що якість сну безпосередньо впливає на ризик розвитку мігрені, причому певну роль відіграє також дисліпідемія (порушення обміну ліпідів).
Мігрень — це неврологічний розлад, що в класичному варіанті характеризується сильним головним болем, нудотою та підвищеною чутливістю до світла та звуків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у близько 14% дорослих відмічають мігрень, що робить її другою провідною причиною зниження працездатності у світі. Важливою складовою профілактики мігрені є визначення факторів ризику та механізмів їх впливу.
Сон є ключовим фактором для підтримки неврологічного та метаболічного здоров’я. Попередні дослідження показали, що безсоння та короткий сон підвищують частоту нападів мігрені. Проте комплексного аналізу різних характеристик сну та їх взаємозв’язку з мігренню в масштабних когортних дослідженнях бракувало.
У дослідженні взяли участь 309 475 дорослих, які на початку спостереження не мали головного болю. Дані були зібрані з біобанку Великої Британії за допомогою анкетування та клінічних аналізів крові. Оцінювали 5 характеристик сну: хронотип (схильність до ранку або вечора), тривалість сну, наявність безсоння, хропіння та денну сонливість.
Показник здорового сну формувався за сумою цих характеристик і поділявся на три категорії: здоровий (4–5 балів), помірний (2–3 бали) та поганий (0–1 бал). Для виявлення медіаторів між якістю сну та мігренню аналізували метаболічний синдром та його компоненти, 16 біомаркерів крові, включаючи показники запалення та функції печінки, а також 168 метаболітів плазми крові.
Прогностичний зв’язок між показником сну та ризиком мігрені оцінювали за допомогою моделей пропорційних ризиків Кокса з корекцією на демографічні, соціально-економічні та поведінкові фактори.
Протягом медіанного періоду спостереження 13,6 року мігрень виникла у 1,3% учасників.
- Кожне збільшення балу якості сну на 1 одиницю знижувало ризик розвитку мігрені на 12% (повністю скоригований коефіцієнт ризику 0,88; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,85–0,90);
- в осіб з помірною якістю сну відмічали на 24% вищий ризик, а з поганою якістю сну — на 49% вищий ризик мігрені порівняно з групою здорового сну;
- найсильніший захисний ефект серед характеристик сну відзначали за відсутності безсоння — ризик мігрені знижувався на 28%;
- аналіз медіації показав, що дисліпідемія опосередковує близько 3% зв’язку між якістю сну та мігренню. Інші метаболіти крові та біомаркери статистично значущого ефекту не виявили.
Дослідження демонструє, що покращення якості сну може знизити ризик дисліпідемії та, як наслідок, ймовірність розвитку мігрені. Поганий сон спричиняє гормональні зміни, підвищує запалення та симпатичний тонус вегетативної нервової системи, що посилює порушення обміну ліпідів. Дисліпідемія, своєю чергою, пов’язана з ендотеліальною дисфункцією та порушенням гематоенцефалічного бар’єра, що може провокувати напади мігрені.
Результати підкреслюють, що комплексне втручання, спрямоване на покращення гігієни сну та контроль ліпідного профілю, може стати важливою стратегією профілактики мігрені на рівні населення.
Висновки:
- Якість сну є значущим незалежним фактором ризику розвитку мігрені.
- Відсутність безсоння, адекватна тривалість сну та ранній хронотип особливо ефективні у зниженні ризику.
- Дисліпідемія частково опосередковує зв’язок між поганим сном та мігренню, вказуючи на метаболічний компонент ризику.
- Профілактичні програми, що поєднують здоровий сон і контроль ліпідного обміну, можуть значно знизити частоту мігрені.
Це дослідження забезпечує переконливі докази для лікарів і дослідників, що сон та метаболічне здоров’я тісно взаємопов’язані з неврологічними розладами, і відкриває нові шляхи для профілактичних стратегій.
Список використаної літератури
|
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами www.nature.com
