Дослідження APERITIF вивчало профілактику тромбозу лівого шлуночка (ЛШ) після попереднього інфаркту міокарда (ІМ). У 560 пацієнтів порівняли стандартну подвійну антитромбоцитарну терапію (ПАТТ) та її комбінацію з низькими дозами ривароксабану [1].
Через 1 міс тромб у лівому шлуночку (ЛШ) виявили у 13,7% хворих, які отримували ПАТТ+ривароксабан проти 16,6% лише ПАТТ, різниця статистично незначуща. Додаткове лікування підвищувало ризик дрібних кровотеч без впливу на великі події. Висновок: сучасні антитромботичні стратегії вже забезпечують низький ризик тромбозу, а користь ривароксабану в такій схемі не доведена (рис. 1).
Зв’язки коронарних, цереброваскулярних та периферичних судинних подій з окремими компонентами артеріального тиску серед дорослих з артеріальною гіпертензією: порівняння даних ASCOT, ALLHAT та SPRINT
Метою дослідження було оцінити, як різні рівні артеріального тиску (АТ) впливають на ризик серцево-судинних подій у дорослих з артеріальною гіпертензією (АГ) [2].
Аналізували дані трьох великих досліджень: ASCOT (~19 000 учасників), ALLHAT (~33 000 учасників) та SPRINT (~9000 учасників) (табл. 1). Обчислювали скориговані коефіцієнти ризику (HR) для ішемічної хвороби серця (ІХС), інсульту та захворювання периферичних артерій (ЗПА) залежно від початкового та середнього АТ після 1 року лікування, для:
- коронарної хвороби серця (ІХС),
- інсульту,
- ЗПА.
Аналізували асоціації з:
- початковим рівнем систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) АТ;
- кумулятивним середнім САТ і ДАТ через 1 рік після лікування.
Рівень АТ при цьому характеризували як:
- шкідливий: HR >1, верхня межа ДІ >1;
- потенційно шкідливий: HR >1, нижча межа ДІ <1;
- нейтральний: САТ ≈120 мм рт. ст., ДАТ ≈60 мм рт. ст.;
- потенційно захисний: HR <1, верхня межа ДІ >1;
- повністю захисний: HR <1, верхня межа ДІ <1.
Таблиця 1. Характеристики проаналізованих досліджень
| Дослідження | Кількість пацієнтів | Жінки, % | Середній вік, роки | Виключення |
|---|---|---|---|---|
| ASCOT | ~19 000 | 23 | 63 | СН, ІХС |
| ALLHAT | ~33 000 | 47 | 67 | СН |
| SPRINT | ~9000 | 36 | 68 | Інсульт, цукровий діабет, ФВ <35% |
Учасники мали різні супутні захворювання, а в деяких дослідженнях виключали людей із серцевою недостатністю (СН) або перенесеним інсультом. САТ 120–140 мм рт. ст. був однаково сприятливим для ІХС, інсульту та ЗПА; нижче 120 мм рт. ст. — потенційно шкідливим. Діастолічний АТ <60 мм рт. ст. підвищує ризик, а 80–90 мм рт. ст. є оптимальним. Контроль АТ після 1 року лікування показав важливість індивідуального підходу залежно від особистих характеристик та коморбідностей (рис. 2А–В).
Висновки та клінічне значення
Для зниження серцево-судинного ризику цільові рівні АТ повинні бути індивідуалізованими.
Необхідно враховувати поєднання особистих характеристик, коморбідності та специфічного ризику подій.
Оптимальний контроль АТ не завжди означає «нижче — краще».
