Опубліковане у 2025 р. популяційне дослідження, яке охопило понад 40 700 дорослих із бази NHANES (1999–2018) та підтверджене у незалежній когорті Women’s and Men’s Lifestyle Validation Study виявило: час вживання кави має значення для здоров’я, незалежно від загальної кількості випитого напою [1].
Дві моделі споживання кави
За допомогою кластерного аналізу дослідники визначили два чіткі типи поведінки:
- «ранковий» тип — 36% учасників;
- «цілодобовий» тип (кава протягом усього дня) — 14%.
Основні результати
За медіанний період спостереження протягом 9,8 року зафіксовано:
- 4295 випадків смерті від усіх причин;
- 1268 випадків смерті від серцево-судинних захворювань;
- 934 — від онкопатології.
Після корекції на обсяг споживання кави (кофеїнової і безкофеїнової), тривалість сну та інші фактори ризику встановлено наступне.
Ранкове споживання кави асоціюється з нижчим ризиком
- загальної смертності — коефіцієнт відносного ризику (HR) 0,84 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,74–0,95);
- серцево-судинної смертності — HR 0,69 (95% ДІ 0,55–0,87) (рис. 1).
Час вживання кави модифікує користь від її кількості
Більша кількість кави була пов’язана зі зниженням ризику смертності лише у тих, хто вживав її переважно вранці (р=0,031 для взаємодії).
У осіб із «цілодобовим» типом такої асоціації не виявлено.
Дані попереднього дослідження
Результати, отримані при аналізі даних 468 629 осіб — учасників UK Biobank, свідчать, що порівняно з тими, хто не п’є каву, вживання кави в легкій або помірній кількості (0,5–3 чашки на день) було пов’язане з нижчим ризиком смертності від усіх причин (багатовимірний HR=0,88; 95% ДІ 0,83–0,92; р<0,001) та серцево-судинної смертності (HR=0,83, 95% ДІ 0,74–0,94; р=0,006), а також інсульту (HR=0,79; 95% ДІ 0,63–0,99; р=0,037) після медіанного періоду спостереження 11 років (рис. 2) [2].
Висновки
Результати свідчать, що ранкове споживання кави може зумовлювати більш виражений захисний ефект, ніж вживання її протягом дня. Автори припускають, що це може бути пов’язано з циркадним ритмом метаболізму кофеїну, гормональною відповіддю або поведінковими факторами.
Список використаної літератури
|
