29 серпня в Мадриді (Іспанія) урочисто відкрито конгрес Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC), який цього року проходить спільно зі Світовим конгресом кардіології (World Congress of Cardiology) і триватиме до 1 вересня включно. Під час заходу буде представлено довгоочікувані клінічні настанови (Guidelines) та консенсусну заяву щодо взаємозв’язку психічного здоров’я та серцево-судинних захворювань.
«Чому нам потрібні нові рекомендації у 2025 р.? — запитав професор Войцех Вояковський (Wojciech Wojakowski) на початку своєї доповіді, присвяченої оновленій настанові із клапанних вад серця. — На мою думку, загалом тому, що сьогодні ми знаємо набагато більше про фундаментальні науки, фізіологію, діагностику та лікування серцевих хвороб, ніж у 2020 р., коли готувалося попереднє видання».
Войцех Вояковський Wojciech Wojakowski (Польща)
Він наголосив на важливості врахування перспективи пацієнтів: «Робоча група з підготовки настанов ESC включала представників пацієнтів, тож їхній голос було почуто й враховано при формуванні цих рекомендацій».
Особливу увагу привернула тема складних клінічних сценаріїв: «Клапанні захворювання — це не ізольований стан, вони часто поєднуються з такими поширеними проблемами, як серцева недостатність та ішемічна хвороба серця». Також підкреслено значення нових рекомендацій: «Їх завжди з нетерпінням очікують не лише тому, що вони узагальнюють найновіші докази, а й тому, що дають практичні орієнтири для щоденної клінічної роботи. Настанови мають бути практичними, чіткими й зрозумілими. Адже обсяг у 300 сторінок лікарі у повсякденній практиці не зможуть опрацювати, тому чіткість і послідовність рекомендацій є критично важливими».
Окремо було презентовано результати дослідження Amalfi trial, присвяченого скринінгу фібриляції передсердь. Як відзначив дослідник доктор Рохан Віджесурендра (Rohan Wijesurendra), Великобританія: «У клініці ми бачимо багато пацієнтів із фібриляцією передсердь, але ми також знаємо, що є значна кількість людей із недіагностованою аритмією. Це може бути пов’язано з безсимптомним перебігом або транзиторним характером, який ще не був зафіксований на електрокардіограмі. Однак вчасна діагностика відкриває можливості для профілактики й покращення прогнозу. Тож виникла ідея скринінгу груп високого ризику, аби їх виявити».
Рохан Віджесурендра (Rohan Wijesurendra)
Р. Віджесурендра пояснив дизайн дослідження: «Сьогодні ми маємо нові інструменти – зокрема носимі пристрої, здатні виявляти аритмії. У проєкті Amalfi ми намагалися зробити дизайн дослідження максимально простим і зручним для пацієнтів. Ми орієнтувалися на осіб із високим ризиком, визначеним за шкалою, і залучали їх через дані первинної медичної допомоги. Процес був автоматизований: пацієнтам надсилали спеціальний пристрій, після використання вони повертали його виробнику, і на основі цього формувався звіт для лікаря. Таким чином ми спрощували участь і водночас підвищували вірогідність виявлення аритмії… Це лише перший крок, щоб зрозуміти, чи може національна програма скринінгу бути доцільною та виправданою», — підсумував спікер.
Незабаром із доповідями про кардіологічну допомогу під час воєнного стану виступатимуть експерти з ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України та Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, професори Леонід Воронков, Лариса Міщенко, Максим Соколов та Юрій Сіренко.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»
