20 травня 2025 р. на 78-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві країни — члени Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) консенсусно ухвалили Пандемічну угоду — історичний документ, спрямований на зміцнення глобальної готовності до майбутніх пандемій.
Коментар Віктора Ляшка
«Наступна пандемія — це не питання «чи», а питання «коли». І світ має бути готовим. Україна підтримує міжнародні ініціативи, які допоможуть зберегти життя людей, забезпечити справедливий доступ до медичних засобів і зміцнити національні системи охорони здоров’я», — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Про пандемічну угоду
Пандемічна угода — результат понад 3 років переговорів між державами, фахівцями та міжнародними організаціями. Документ має стати основою для ефективнішої глобальної координації, яка дозволить уникнути помилок, виявлених під час пандемії COVID-19, і підготуватися до нових викликів у сфері охорони здоров’я.
Угода передбачає створення системи доступу до патогенів і розподілу переваг (PABS), яка забезпечить оперативний обмін даними та резервування 20% вакцин і ліків для країн із низьким і середнім рівнем доходу. Також передбачено формування глобальної мережі логістики, розбудову національних планів готовності, справедливе географічне розміщення виробничих потужностей, механізми фінансової підтримки для країн, які цього потребують, і впровадження підходу «Єдине здоров’я», що визнає взаємозв’язок між здоров’ям людей, тварин і довкілля.
Хоча угода вже схвалена, вона набуде чинності після завершення переговорів щодо додатків та ратифікації національними урядами. Україна підтримує цю ініціативу і виступає за створення справедливої та надійної міжнародної архітектури безпеки у сфері охорони здоров’я.
Досвід України
Під час виступу на Асамблеї учасник української делегації, постійний представник України при Відділенні Організації Об’єднаних Націй (ООН) та інших міжнародних організаціях у Женеві Євгеній Цимбалюк поділився досвідом України у протистоянні війні в секторі охорони здоров’я та наголосив на необхідності глобальної солідарності задля зміцнення безпеки здоров’я в усьому світі. Він нагадав, що вже понад 3 роки Україна живе в умовах повномасштабної війни, яка, серед іншого, спрямована і проти медичної системи. Внаслідок бойових дій понад 2300 медичних будівель пошкоджено, 305 — зруйновано повністю, були обстріли лікарень, загибель медиків, атаки на «швидкі». Попри це система охорони здоров’я продовжує працювати безперервно — завдяки відданості медичних працівників та підтримці міжнародних партнерів. Українська делегація звернула увагу, що глобальні виклики — пандемії, кліматичні зміни, міграція, кризи ментального здоров’я — потребують не лише аналізу минулого, а й нової архітектури дій, справедливого фінансування та рішень, що ґрунтуються на міжнародній співпраці та солідарності.
Участь України в 78-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я — це не лише свідчення витривалості національної медичної системи в умовах війни, а й підтвердження готовності нашої держави бути активним учасником формування глобальної політики у сфері охорони здоров’я.
У межах 78-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Україна бере участь у розгляді низки стратегічних документів ВООЗ, зокрема:
- оновлення доповіді щодо імплементації резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я 2022 р. «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України, країн, що приймають та розміщують біженців, спричинена агресією рф»;
- розгляд 5 документів, до яких Україна приєдналася як співініціатор під час засідання Виконавчої ради ВООЗ у лютому 2025 р.:
- Резолюція «Зміцнення фінансування охорони здоров’я у глобальному масштабі» (ініціатор — Нігерія);
- Резолюція «Прискорення дій щодо глобальних трудових ресурсів у сфері охорони здоров’я та догляду до 2030 року» (ініціатори — Філіппіни та Марокко);
- Резолюція «Зменшення тягаря неінфекційних захворювань шляхом зміцнення здоров’я нирок та посилення профілактики і боротьби з хворобами нирок» (ініціатор — Гватемала);
- Резолюція «Продовження терміну дії Всеохоплюючого плану імплементації з харчування матерів, немовлят та дітей раннього віку» (ініціатори — Ірландія та Ефіопія);
- Рішення ВООЗ щодо пріоритезації сфери психічного здоров’я (ініціатори — Чилі та Домініканська Республіка).
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
