6 грудня 2024 р. в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова відбулися XI Амосовські читання, присвячені 111-й річниці з дня народження М.М. Амосова.
Захід проходить щорічно з 2013 р. за участю найкращих вітчизняних та зарубіжних фахівців з метою вшанування памʼяті видатного хірурга Миколи Амосова.
Сучасні методи лікування вогнепальних ран різної локалізації, організація надання хірургічної допомоги пораненим військовим та цивільним — воєнна медицина стала найголовнішою темою обговорення під час конференції.
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у своєму виступі подякував інституту за порятунок військових і загалом за розвиток кардіохірургії в такий важкий час. У своїй промові він торкнувся найактуальніших питань: початку роботи відомчих закладів та установ Національної академії медичних наук (НАМН) України з 1 січня 2025 р. через Програму медичних гарантій, особливостей функціонування стабілізаційного фонду, диджиталізації сфери охорони здоров’я.
«Ми розуміємо, що в перші місяці наступного року в інститутів можуть виникати деякі складності через початок роботи з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Тому в бюджеті закладені кошти на підтримку цих установ. При цьому фінансування наукової діяльності інститутів у бюджеті закладено окремо. Навіть під час повномасштабної війни команда Президента продовжує диджиталізацію сфери охорони здоров’я. Один із важливих кроків, який був запланований на цей рік, розробка особистого кабінету пацієнта. Це дозволить пацієнту самостійно вирішувати деякі питання, що знизить навантаження на медичних працівників», — пояснив М. Радуцький.
За словами директора Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова академіка НАМН України Василя Лазоришинця, у відділенні воєнної кардіохірургії врятовано життя 150 військовим, які мали бойові травми серця, всього проліковано 1918 наших захисників. На жаль, найбільша загроза для життя виникає внаслідок мінно-вибухових і кульових поранень у серце, догоспітальна летальність при проникаючих пораненнях серця сягає 55–94%. Окрім того, до бойової травми серця належать закриті пошкодження серця і магістральних судин або міграція уламків у серцеві порожнини.
«Ми бачимо, що сучасні бойові травми відрізняються від того, що ми знаємо з часів Великої Вітчизняної війни. Свого часу Микола Амосов був хірургом пересувного госпіталю, де працювало 5 хірургів, які за 5 років війни виконали понад 50 тис. операцій.
Ще з 2014 р. фахівці інституту отримали значний досвід в організації надання медичної допомоги пораненим, а інститут швидко інтегрувався у військову медицину. Спільно з військовими медиками видали посібники «Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС)» та «Бойова травма серця, грудної аорти та магістральних судин кінцівок».
Разом з військовими хірургами розробили спеціальні неодимові магніти, які застосовують для того, щоб знаходити і видаляти металеві уламки в разі ураження грудної клітки та серця. Вже розроблені для торакоскопічних втручань магніти. І сьогодні працюємо над розробкою магнітів з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України для ендоваскулярних операцій, щоб рятувати життя без штучного кровообігу та масивних операцій», — зазначив академік В. Лазоришинець.
Традиційно під час заходу відбулося нагородження відзнакою НАМ України — Медаллю ім. М.М. Амосова.
Цьогоріч лауреатами стали:
Бешляга Євген В’ячеславович, лікар хірург серцево-судинний, волонтер, молодший лейтенант медичної служби Збройних сил України — за особисту хоробрість, мужність, проявлені при захисті незалежності України та надання медичної допомоги пораненим у зоні активних бойових дій (посмертно);
Сушко Микола Сергійович, підприємець, меценат — за благодійність і меценатство, дієву підтримку закладів охорони здоров’я та створення нового сучасного відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії вроджених вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України;
Дячук Дмитро Дмитрович, директор Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами — за розробку та реалізацію стратегії наукового обґрунтування та ствердження профілактичного напряму в охороні здоровʼя, а також практичне запровадження наскрізних засад профілактики неінфекційних захворювань у системі охорони здоров’я;
Жеков Ігор Іванович, провідний науковий співробітник відділу хірургічного лікування патології аорти ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» — за активне впровадження та розвиток мініінвазивних технологій у серцево-судинній хірургії та удосконалення методів хірургічного лікування патології аорти;
Залевський Валерій Павлович, завідувач відділення хірургічного лікування складних порушень ритму серця ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» — за особистий внесок у розвиток інвазивної електрофізіології в Україні, лідерство в напрямку хірургії ускладнених форм порушень серцевого ритму та надання медичної допомоги новонародженим з порушеннями ритму серця;
Аверчук Віталій Георгійович, завідувач кардіохірургічного відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» — за особистий внесок у розвиток кардіохірургії в Україні та розробку і впровадження хірургічних методик транслокації протезів клапанів серця та аутовенозної пластики при синдромі верхньої порожнистої вени;
Осауленко В’ячеслав Валерійович, завідувач кардіохірургічного відділення КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня», доцент кафедри трансплантології, ендокринної хірургії з курсом серцево-судинної хірургії Запорізької медичної академії післядипломної освіти — за особистий внесок у лікування бойової травми та надання медичної допомоги цивільному населенню та військовослужбовцям на прифронтовій території.
Чимало викликів сьогодні стоїть перед кардіохірургією. З кожним днем війна стає все жорсткішою, ворог застосовує все нову зброю, заборонену Женевськими конвенціями. Попри все ми тримаємося, працюємо, досліджуємо та розвиваємо кардіохірургію. Дякуємо нашим Захисникам! Віримо в перемогу та вільну Україну!
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами amosovinstitute.org.ua
