Уряд ухвалив державну стратегію боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів до 2030 р. та операційний план її реалізації на 2024–2026 рр., які розробило Міністерство охорони здоров’я України.
Подробиці
Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я».
Коментар Віктора Ляшка
«Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу розвиток медичних інновацій та ефективне лікування будь-яких інфекцій — від пневмонії та туберкульозу до одужання пацієнтів після оперативних втручань. Зараз у світі резистентність бактерій до антимікробних препаратів спричиняє більше смертей, ніж вірус імунодефіциту людини чи малярія. І це глобальна загроза громадському здоров’ю. В Україні під час війни число травм зростає, лікарі стикаються зі збільшенням кількості інфекційних збудників, стійких до антимікробних препаратів. На рівні Міністерства ми проводимо системну роботу з протидії цій загрозі: для обмеження самопризначення антибіотиків працює електронний рецепт, кількість бактеріологічних лабораторій, які є частиною міжнародної системи епідеміологічного нагляду за останні 3,5 року, зросла майже вдвічі — з 37 до 79, оновлені протоколи лікування та призначення антибіотиків для лікарів, затверджено стандарти інфекційного контролю, посилюємо рутинний епіднагляд за антимікробною резистентністю, зокрема, серед поранених під час війни. Однак головне завдання для пацієнтів — припинити займатися самолікуванням, не призначати собі ліки самостійно і приймати препарати саме так, як їх призначив лікар; для медичних працівників (від медсестер до менеджерів) — дотримання стандарту інфекційного контролю», — зазначив Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.
Про документ
Оновлений документ базується на напрацюваннях, виконаних при реалізації Національного плану (2019–2021 рр.), виявлених проблем та нових викликів. Ключові напрями ухваленої Урядом державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 р. передбачають наступне:
- посилення системи інфекційного контролю в закладах охорони здоровʼя;
- підвищення спроможності бактеріологічних лабораторій;
- впровадження системи нагляду за збудниками з антимікробною резистентністю та споживанням антимікробних препаратів;
- посилення заходів для забезпечення благополуччя тварин, ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя в контексті протидії поширенню збудників з антимікробною резистентністю;
- підвищення обізнаності населення, медичних та ветеринарних працівників щодо профілактики інфекцій та протидії поширенню збудників з антимікробною резистентністю;
- посилення кадрового потенціалу та проведення наукових досліджень.
Що передувало
У 2023 р. лабораторіями — учасниками національної мережі епіднагляду досліджено понад 43 тис. зразків крові та 7,7 тис. зразків спинномозкової рідини. Ізольовано понад 2,4 тис. штамів, що належать до пріоритетних патогенів. За результатами епіднагляду найбільше занепокоєння викликають представники грамнегативної мікрофлори, наприклад як K. рneumoniae, резистентність яких до карбапенемів наближається до 70%.
У 2015 р. Всесвітня організація охорони здоров’я запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому й активно впроваджує необхідні для протистояння проблемі зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтріаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє застосування цих препаратів як засобів першого вибору, а тим більше з профілактичною метою, коли збудника не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.
Також у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку антимікробної резистентності (за відсутності прямих протипоказань).
Зокрема, за останній рік вдалося досягнути важливого зменшення споживання цефтріаксону — на 20%, левофлоксацину — на 45%, лінезоліду — у 2,5 раза менше. Зменшення застосування резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, коли інші антибіотики неефективні.
У стаціонарних відділеннях (наказ МОЗ України № 1614) незалежно від форми власності посилюють систему профілактики інфекцій, інфекційного контролю та адміністрування антимікробних препаратів. Передбачений цим наказом комплекс заходів дозволяє покращити протидію поширенню інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню профілактику, знизити поширення антимікробної резистентності, оптимізувати застосування антибіотиків та зменшити фінансове навантаження на лікарню.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
