Філія «Протичумний інститут імені І.І. Мечнікова» Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» підготувала Інформаційне повідомлення про поширення інфекційних захворювань у світі за III квартал 2024 р.
Холера
Станом на 01.10.2024 р. глобальна криза холери продовжується. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає, що поточний глобальний ризик холери дуже високий. В Україні від початку повномасштабної війни значно зросли ризики виникнення спалахів захворювання.
До початку великої війни існували проблеми циркуляції збудника Vibrio cholerae var. El Tor у басейні Південного Бугу (м. Миколаїв), дельти Дніпра (м. Херсон), дельти Дунаю та ймовірність завезення захворювання через жваві міжнародні морські пункти пропуску через державний кордон (Чорноморськ, Одеса, Південний) з епідемічно неблагополучних країн. Ця проблема зберігається і зараз.
Після аварії на Каховській гідроелектростанції (ГЕС) та окупації території Приазов’я постала проблема постачання якісної питної води для населення в прилеглих до колишнього Каховського водосховища регіонах та відсутність епідеміологічного та гігієнічного контролю за водозабезпеченням на окупованих територіях. Додатково інтенсивність бойових дій на лінії фронту та використання засобів дальнього ураження, навіть на неокупованих прифронтових територіях, призводить до руйнування інфраструктури, в тому числі об’єктів водопостачання та каналізування. Сукупно вказані фактори потребують настороженого ставлення щодо виникнення спалахів холери, особливо на територіях Південного та Південно-східного регіонів України, найбільше у літньо-осінній період.
Лихоманка денге
З початку 2024 р. у 86 країнах світу зареєстровано понад 12 млн випадків лихоманки денге, з них понад 8000 летальних, що вдвічі перевищує кількість випадків, зареєстрованих протягом 2023 р. Бразилія повідомила про більшість випадків у 2024 р. (понад 9 млн), далі йдуть Аргентина, Парагвай, Перу та Колумбія.
На Півдні України поява і закріплення компетентного до вірусу денге комара виду Aedes albopictus та його здатність до швидкого поширення створюють значні ризики для здоров’я населення. Як і в інших європейських країнах, потенційні ризики поширення хвороби для України можуть виникнути через зміну клімату (за 2 останні десятиліття спостерігається пом’якшення кліматичних умов, підвищення вологості, зростання середньорічних та середньомісячних температур, відсутність у південних регіонах України кліматичної зими в деякі роки), викликане цим розширення ареалу специфічних переносників лихоманки денге на північ (Aedes albopictus, виловлений на території Київської обл.).
Лихоманка Західного Нілу
З початку 2024 р. та станом на 1 жовтня 2024 р. 16 європейських країн повідомили про випадки інфікування людей вірусом Західного Нілу: Албанія, Австрія, Болгарія, Хорватія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Косово, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Іспанія та Туреччина.
У серпні 2024 р. розпочався спалах лихоманки Західного Нілу (ЛЗН) в Україні, який призвів до суттєвого зростання захворюваності серед населення. Випадки захворювання зареєстровані в Київській, Полтавській, Черкаській, Хмельницькій та Сумській областях. Циркуляція збудника лихоманки Західного Нілу серед диких водоплавних птахів і раніше фіксувалася в південних регіонах України. Однак кліматичні зміни останніх десятиліть сприяли підвищенню чисельності комарів, подовженню періоду активності та зміні екологічних особливостей місцевих переносників (Culyx pipiens, Culyx malestus), а також появі нових, нетипових для території України (видів Aedes albopictus, Aedes aegypti).
Взагалі випадки лихоманки Західного Нілу в людей, викликані укусом інфікованого комара, реєструються в Європі з 1950-х років. Вона найчастіше передається комарам через перелітних птахів і свійських тварин. Тепла волога погода, ймовірно, розширить ареал розмноження комарів, які є переносниками вірусу. Протягом останніх років багато країн Європейського регіону ВООЗ повідомляли про випадки та спалахи лихоманки Західного Нілу серед людей, із них деякі повідомляють про випадки захворювання вперше.
Віспа мавп (mpox)
З січня 2023 р. по теперішній час Демократична Республіка Конго повідомила про понад 27 000 підозрілих випадків mpox та понад 1300 випадків смерті. 14 серпня 2024 р. ВООЗ оголосила спалах надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я міжнародного значення. Це найвищий рівень глобальної тривоги ВООЗ, і її рішення визнає потенційну загрозу, яку цей вірус становить для країн у всьому світі. Станом на 29 вересня 2024 р. 14 країн на Африканському континенті повідомили про випадки віспи мавп за останні 6 тиж. Найбільш постраждалою країною у 2024 р. залишається Демократична Республіка Конго (5610 лабораторно підтверджених випадків, 25 летальних).
Ризики виникнення спалаху mpox на території України поки що можна оцінювати як низькі. Україна не входить до переліку країн, ендемічних для цього захворювання. Тому ризики пов’язані лише із завезенням збудника хворими або інфікованими особами в інкубаційний період через морські та сухопутні пункти перетину кордону. За умови виникнення такої ситуації активна внутрішня міграція населення та обмеження доступу до медичних послуг під час бойових дій потенційно можуть зумовлювати виникнення спалахів mpox.
Чума
Пандемії чуми в XX ст. виникали в Африці, Азії та Південній Америці, проте з 1990-х років більшість випадків захворювання людини на чуму зафіксована в Африці. До трьох найбільш ендемічних країн належать Мадагаскар, Демократична Республіка Конго та Перу. Сприятливий сезон для передачі хвороби зазвичай триває з вересня до квітня. Щороку Міністерство охорони здоров’я Мадагаскара зазвичай реєструє близько 200–400 випадків чуми, переважно бубонної форми.
У 2010–2015 рр. у всьому світі зареєстровано 3248 випадків, у тому числі 584 летальних. Навіть сьогодні немає такого континенту (крім Австралії та Антарктиди), на якому не було би природних резервуарів чумної палички. Найвища ймовірність виявити їх — у степових і напівстепових зонах, на великих рівнинах, де добре себе почувають гризуни, а також у жарких тропічних регіонах. Майже всі випадки, зареєстровані за останні 20 років, відмічені у людей, які проживають у невеликих містах і селах або сільськогосподарських районах, а не у великих містах.
Жовта лихоманка
Цього року в регіоні Америки (ВООЗ) зареєстровано 38 підтверджених випадків жовтої лихоманки, у тому числі 19 летальних. У ході масштабного моделювання ризиків поширення трансмісивних інфекцій у Європі доведена векторна компетентність у поширенні збудника жовтої лихоманки місцевого переносника Aedes albopictus.
За даними цих досліджень, територія України, особливо південно-західні області, Закарпаття, Одещина та територія АР Крим, знаходяться в зоні ризику виникнення спалахів трансмісивних хвороб. Важливо також зазначити, що ці моделі прогнозування розвитку кліматичних змін критикуються за консервативність та недооцінку ступеня змін, тож ситуація може виявитися навіть гіршою*.
Файл із повним текстом повідомлення доступний на сайті Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».
*Aliaga-Samanez A., Romero D., Murray K. et al. (2024) Potential climate change effects on the distribution of urban and sylvatic dengue and yellow fever vectors. Pathog Glob/ Health. Jul; 118(5): 397–407. doi: 10.1080/20477724.2024.2369377.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами phc.org.ua
