Визначення потреб людини й максимальне повернення в соціум з можливістю активного життя й працевлаштування — загальна мета реформування медико-соціальної експертизи. Це системна й комплексна реформа, що передбачає зміни в медичній і соціальній сфері.
10 жовтня 2024 р. відбулася зустріч представників Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) з представниками громадських організацій та експертного середовища, де був представлений законопроєкт, що передбачає системні зміни в медичній частині експертизи.
Про законопроєкт
Розроблений законопроєкт вносить зміни до 27 законів та кодексів України.
Реформування експертизи — один із ключових етапів змін. Людина не повинна бігати за «підтвердженням» тяжкого діагнозу — критерії для направлення на експертизу повинні бути чіткими й прозорими. Тому пропонується змінити навіть назву експертизи. Замість медико-соціальної експертизи буде новий процес — оцінювання повсякденного функціонування людини.
Паралельним є процес системних змін самого процесу медико-соціальної експертизи. Зокрема, у ході розробки пакета змін було запропоновано перенести експертизу в кластерні й надкластерні лікарні, що забезпечить доступність проходження для людини та покращить кадровий компонент комісій.
Особливу увагу приділено цифровізації медикосоціальних експертних комісій (МСЕК) при проходженні експертизи. Обов’язковість використання електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для ухвалення рішень — один із антикорупційних запобіжників. Це дозволить зробити процес більш прозорим і таким, що базується на вже наявних історичних медичних даних.
Загалом були запропоновані такі зміни:
- проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
- направлення на експертизу відбуватиметься на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через ЕСОЗ; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
- сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
- при ухваленні рішення комісією та для визначення потреб людини будуть враховувати дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти й на дообстеження;
- буде створений окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
- пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи — кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачуватися Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за проведення кожного оцінювання.
Зміни не будуть стосуватися статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності буде здійснюватися комісіями паралельно з проведенням нової експертизи), не змінюють соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та процес проведення медико-соціальної експертизи для дітей.
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
Куди надавати пропозиції
Пропозиції та зауваження щодо законопроєкту слід надсилати протягом 30 днів з дати публікації на адресу МОЗ у письмовому або електронному вигляді у формі порівняльної таблиці за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, Директорат з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я, тел.: (044) 253-33-31, e-mail: [email protected].
Що вже зроблено
Слід також зазначити, що МОЗ системно працює над усуненням поточних проблем та над удосконаленням наявного процесу і безпосередньо системними змінами, аби у 2025 р. ліквідувати МСЕК у тому вигляді, як вони функціонують зараз.
Упорядковано перелік документів, що подаються на МСЕК, у тому числі для військовослужбовців (видалена довідка № 5, замість неї використовується висновок військово-лікарської комісії (ВЛК)).
Торік МОЗ на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО), введеного в дію Указом Президента України, розпочало перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності. Під час перевірок були виявлені й порушення безпосередньої роботи МСЕК.
Спільно з правоохоронними органами опрацьовано майже 19 тис. медико-експертних справ. Результати цієї співпраці ми всі бачимо останнім часом в у ЗМІ у вигляді повідомлень про затримання та вручення підозр.
Один із важливих антикорупційних кроків — запровадження обов’язкового декларування доходів для членів МСЕК. Таким чином, Національне агентство з питань запобігання корупції може моніторувати їхні статки, виявляти невідповідності способу життя, проводити відповідні перевірки та направляти результати для подальшого розслідування.
Якщо у вас є запитання, пов’язані з проходженням МСЕК чи оскарженням ухвалених рішень, просимо звертатися на «гарячу лінію» МОЗ за номером 0 800 60 20 19. Якщо ж у вас вимагають хабар — слід повідомити Національну поліцію.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
