21 травня 2024 р. у Києві відбувся круглий стіл на тему «Бюджетна складова організації респіраторної підтримки в Україні». Організатором заходу стала команда адвокаційної кампанії «ДИХАТИ», ініціатором створення якої є Благодійний фонд «Разом для України» (RAZOM). Ця ініціатива спрямована на забезпечення доступу українських пацієнтів до респіраторної підтримки за кошти державного бюджету.
Учасниками круглого столу стали перший заступник міністра охорони здоровʼя України Сергій Дубров, заступниця голови Національної служби здоровʼя України (НСЗУ) Ірина Кондратова, лікарі, представники профільних громадських організацій та пацієнтських обʼєднань та ін.
У ході дискусії обговорено такі питання:
- стан респіраторної підтримки в Україні та у країнах, що розвиваються;
- підходи до фінансування респіраторної терапії паліативного пацієнта у світі. Презентовано досвід Польщі;
- методологія розрахунків можливого фінансування тривалої вентиляційної підтримки, яка проводиться поза стаціонаром за місцем перебування пацієнта в Україні.
Однією із головних дискусійних тем була економічна доцільність переходу на домашню вентиляцію для паліативних пацієнтів, які цього потребують.
«Ми хочемо, щоб респіраторна підтримка не була ситуаційною, щоб це була система на рівні держави. Необхідно зробити так, щоб пацієнти розуміли свій маршрут, лікарі розуміли, що має відбуватися, як здійснюється фінансування, хто це організовує. Коли ми говоримо про респіраторну підтримку, то часто уявляємо собі тяжких пацієнтів, які мають знаходитися в лікарні, але це не завжди так. Ця проблема поширена у світі, і це велика кількість людей, для яких респіраторна підтримка – це спосіб життя, те, що дозволяє їм жити активно, брати участь у суспільній діяльності, і обмеження їм доступу до цієї допомоги створює для них барʼєри, впливає на їх можливість працювати або навчатися», — поділився під час круглого столу експерт у сфері охорони здоров’я, координатор адвокаційної кампанії «ДИХАТИ» Дмитро Луфер.
Наразі в Україні відсутні необхідні галузеві стандарти, які б визначали перелік діагнозів, критерії стану пацієнта, що передбачають можливість перебування дитини або дорослої людини на неінвазивній або інвазивній вентиляції у домашніх умовах, містили б опис медичної послуги залежно від тривалості вентиляції вдома, зазначив перший заступник міністра охорони здоровʼя Сергій Дубров.
«Для створення протоколу потрібно сформувати мультидисциплінарну робочу групу, в яку б входили фахівці різних спеціальностей. Профільні громадські організації можуть подавати кандидатури лікарів для створення фахової та ефективної робочої групи», — наголосив він.
Як зазначила заступниця голови НСЗУ Ірина Кондратова, за перші 2 міс 2024 р. в електронну систему охорони здоров’я внесено дані щодо 653 унікальних пацієнтів, які потребували в домашніх умовах респіраторної терапії або залежали від кисневої підтримки. «Це і інвазивна, і неінвазивна вентиляція, а також — оксигенотерапія в межах паліативного пакета програми медичних гарантій», — поінформувала І. Кондратова.
Також заступниця голови НСЗУ наголосила: «Для того аби державні кошти дійшли до найтяжчих паліативних хворих, які потребують тривалої респіраторної терапії, необхідно створити чіткий стандарт медичної допомоги з визначеними критеріями та алгоритмом відповідальності за надання пацієнту паліативного статусу, за якими до відповідних пакетів Програми медичних гарантій потрапляли б лише ті хворі, які дійсно цього потребують. Але на початку цієї дискусії необхідно визначити, якою ми бачимо систему паліативної допомоги в Україні, яким чином респіраторна терапія в домашніх умовах за місцем перебування пацієнта має бути інтегрована в пакет Програми медичних гарантій, лікарі якої спеціальності мають надавати супровід пацієнту на інвазивній або неінвазивній вентиляції вдома, який склад мультидисциплінарної команди може задовольнити потреби такого пацієнта та його родини, яка кратність візитів залежно від діагнозу та клінічного стану. Для того щоб ухвалювати зважені управлінські рішення, необхідно мати достовірну статистику щодо кількості паліативних пацієнтів, нозологічної структури та потреб саме у респіраторній терапії. Фінансова складова не може бути основною в одноосібному визначенні лікарем будь-якої спеціалізації паліативного статусу його пацієнта. Зміни потрібні саме для того, щоб найтяжчі клінічно та найбільш ресурсозатратні пацієнти отримували вентиляційну підтримку в безпечних умовах під супроводом мультидисциплінарної команди за міжнародними стандартами і безоплатно».
За підсумками круглого столу учасники підтримали необхідність створення робочої групи, яка займатиметься питаннями надання респіраторної підтримки вдома та розроблятиме протоколи лікування та маршрути пацієнтів. Усі присутні наполягали на необхідності внесення змін до галузевих стандартів надання паліативної допомоги та нормативно-правових актів, що регулюють механізм отримання дихального обладнання та витратних матеріалів пацієнтами вдома.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами nszu.gov.ua, razomforukraine.org
