Не лише воєнні дії, а будь-яка подія, яка несе в собі загрозу смерті або цілісності, може стати передумовою для розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). При цьому досвід переживання воєнних дій необовʼязково призводить до розвитку цієї хвороби. Це залежить від стійкості людини, обставин, наявної підтримки та інших факторів. Але, беззаперечно, повномасштабна війна значною мірою вплинула на життя і психічний стан українців.
За різними оцінками, ПТСР може розвиватися у 12–20% людей, які пережили травматичну подію або були свідками такої.
Коментар Ксенії Возніциної
«Якщо взяти складні розлади, такі як ПТСР, є чітка світова статистика про ±15–20%, у яких він може розвинутися, якщо людина відчувала оцю величезну травматизацію. І частина з цих 20% можуть досить швидко відновитися — за рахунок хорошої реабілітації, власної цілісності, — зазначила директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України Ксенія Возніцина. — Не треба думати, що всім буде потрібне лікування, що у всіх буде ПТСР, — це міф, який ми постійно розвінчуємо. Він буде у невеликої кількості людей».
Протягом останніх 2 років в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) фіксується значне збільшення кількості пацієнтів зі встановленим діагнозом ПТСР. Так, у 2023 р. цей показник підвищився майже в 4 рази порівняно з 2021 р., а за перші 2 міс 2024 р. діагноз встановлено фактично такій самій кількості пацієнтів, як за весь 2021 р.
За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), показники у розрізі цифр за роками виглядають так:
- 2021 р. — 3167 пацієнтів;
- 2022 р. — 7051 пацієнт;
- 2023 р. — 12 494 пацієнти;
- 2024 р. — 3292 пацієнти (станом на 06.03.2024 р.).
ПТСР відмічають у людей незалежно від статі і віку. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або тривалий період після травматичної події ― як правило, протягом перших 3 міс. Вони можуть проявлятися через гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми із памʼяттю та емоційною сферою, порушення сну, надмірну втому, дратівливість, головний біль, намагання уникнути всього, що нагадує про травмуючу подію, тощо.
Нагадаємо, наказом МОЗ України від 3.03.2022 р. № 405 затверджено Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги та профілактики посттравматичного стресового розладу.
«Для сформованого ПТСР характерні постійне переживання травми, тригери-нагадування, флешбеки, інтрузії ― спогади з минулого, які втручаються в теперішнє і заважають жити. Це постійне повернення до травми людину відкидає в ті події, ― пояснює Ксенія Возніцина. ― Є і повернення до минулого, і говорити про нього важко. Уникнення (згадувань про травмуючу подію ― прим. ред.) ― це найбільш характерний та небезпечний симптом».
При цьому варто розуміти, що ПТСР є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів/-ок.
У разі появи перших симптомів необхідно якомога швидше звернутися по допомогу. Наприклад, до свого сімейного лікаря або сімейного лікаря в тому медичному закладі, який має договір з НСЗУ за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».
Сімейні лікарі пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP та можуть допомогти в питаннях, що стосуються ментального здоров’я. У разі потреби відбувається перенаправлення до вузького спеціаліста ― психолога, психотерапевта або психіатра. Ця послуга має надаватися абсолютно безоплатно, адже вона надається в межах Програми медичних гарантій.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
