У листопаді минулого року Парламент ухвалив Закон № 3496-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)», який дозволяє нашим героям, які на фронті втратили репродуктивну функцію, зберігати коштом держави біоматеріал у кріобанках та потім мати дітей. Але в цьому законі не було врегульоване питання постмортальної репродукції, тобто народження дитини після загибелі військового.
З метою врегулювання цього важливого питання народними депутатами — членами Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) розроблено два важливих законопроєкти.
Подробиці
Головою та народними депутатами — членами Комітету розроблено законопроєкт реєстр. № 10448 (разом 89 народних депутатів з різних фракцій та груп). Мета цього закону — збереження генофонду українського народу і його найсміливіших та самовідданих представників, які нині хоробро боронять нашу землю від ворога.
Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону № 3496-IX, якими визначається, що у разі загибелі Захисника чи Захисниці їх репродуктивні клітини коштом держави зберігаються ще протягом 3 років. Після закінчення цього терміну подальше зберігання може бути продовжене коштом іншої особи, яка вказана в розпорядженні, залишеному такою особою за життя.
Документом також врегульовано важливе питання визнання батьківства та поширення на народжених при постмортальній репродукції дітей усіх необхідних пільг і гарантій. Для цього ним вносяться зміни у статтю 123 Сімейного кодексу, які передбачають, що фізична особа, клітини якої були використані для народження дитини за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, визнається батьком або матір’ю народженої у такий спосіб дитини.
Крім того, для внесення необхідних змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання питань постмортальної репродукції народними депутатами Оксаною Дмитрієвою та Михайлом Радуцьким розроблено законопроєкт реєстр. № 10450. Ним пропонуються зміни до статті 281 Цивільного кодексу України, якими передбачається, що фізична особа, репродуктивні клітини якої зберігаються відповідно до законодавства, має право розпорядитися ними на випадок своєї смерті або оголошення судом її померлою чи безвісно відсутньою, у тому числі щодо використання цих репродуктивних клітин при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій. Порядок та умови вчинення такого розпорядження і його форма після ухвалення закону будуть затверджені на підзаконному рівні. Це дозволить запобігти додатковим витратам на нотаріальні послуги, а уніфікований підхід — неоднозначності тлумачення такого розпорядження.
Одночасно прикінцевими положеннями законопроєкту передбачено, що усі нотаріально посвідчені волевиявлення Захисників та Захисниць стосовно їх репродуктивних клітин у разі смерті, які вчинені ними до введення в дію цього закону, є підставою для застосування допоміжних репродуктивних технологій для подальшого народження дитини.
Принагідно хочемо нагадати, що навесні минулого року Комітет виносив на розгляд Парламенту законопроєкт № 6475-д, який комплексно врегульовував питання допоміжних репродуктивних технологій, у тому числі постмортальної репродукції, передбачаючи можливість зберігання і використання репродуктивних клітин після загибелі їх власника, у разі наявності відповідного нотаріально посвідченого рішення загиблої особи. Але у травні 2023 р. Верховна Рада відхилила цей законопроєкт. Тому уся надія на скоріше прийняття законопроєктів № 10448 та № 10450, де прописано чіткий та детальний алгоритм цієї процедури.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами komzdrav.rada.gov.ua
