Проєкт Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні», який нещодавно ухвалено Урядом, зареєстровано у Верховній Раді України за № 10372 від 25.12.2023 р.
Обґрунтування
У пояснювальній записці до документа йдеться, що проєкт закону розроблено Міністерством охорони здоров’я України на виконання підпункту 3 пункту 1 Указу Президента України від 18 червня 2021 р. № 261/2021 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» з метою формування концепції розвитку медичного самоврядування як ефективної системи здійснення професійної діяльності, захисту прав та інтересів медичних працівників.
Окрім того, децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі є одними з принципів охорони здоров’я, які визначені статтею 4 Основ законодавства України про охорону здоров’я.
Модель самоврядування у сфері охорони здоров’я, яка запропонована Міністерством охорони здоров’я України в проєкті закону, побудована з урахуванням міжнародного досвіду. У більшості країнах Європейського Союзу прийнято закони, згідно з якими медичному самоврядуванню делеговано низку важливих регулятивних функцій системи охорони здоров’я, а також окреслено основні організаційні засади професійної діяльності лікарів, зокрема питання допуску до професійної діяльності, оцінки якості надання медичної допомоги, впливу на розвиток освіти та науки.
Разом з тим на важливості та необхідності самоврядування медичної та фармацевтичної професії та встановленні професійної автономії акцентовано в ухваленій 39-ю Всесвітньою медичною асамблеєю «Мадридській декларації» (1987 р.). Сформульовані в документі основні принципи медичного та фармацевтичного самоврядування спрямовані на задоволення потреб пацієнтів у якісній медичній допомозі та захист прав медичних працівників.
На сьогодні самоврядні медичні організації в Україні діють виключно у вигляді громадських об’єднань. Діюче законодавство фактично не передбачає участі медичних (фармацевтичних) працівників у формуванні політики у сфері охорони здоров’я, перекладаючи таке право на державу. Медичні (фармацевтичні) працівники позбавлені суб’єктності у сфері охорони здоров’я та виступають лише найманими працівниками. Нормативно не врегульовано питання статусу, місця і ролі самоврядних медичних організацій у системі управління медичними (фармацевтичними) професіями та загалом сферою охорони здоров’я, а також порядок взаємодії з органами державної влади. За відсутності конкретних повноважень самоврядні організації не спроможні ефективно впливати на формування та реалізацію державної політики, захищати права та інтереси як представників медичних та фармацевтичних професій, так і пацієнтів.
У разі створення правових підстав для функціонування самоврядних організацій у сфері охорони здоров’я держава отримає фахові кваліфіковані організації, які вирішуватимуть нагальні проблеми сфери охорони здоров’я, впливатимуть на розвиток медичної освіти та захист інтересів лікарів і пацієнтів, здійснюватимуть контроль за безпекою та якістю медичних послуг. Запровадження самоврядування дозволить повністю розірвати зв’язок з тоталітарною культурою в радянській медицині, адаптувати законодавство України до законодавства Європейського Союзу та наблизити права і свободи працівників сфери охорони здоров’я в Україні до європейських, зберегти людський капітал. Впровадження моделі самоврядування у сфері охорони здоров’я є важливою складовою ефективної та стійкої системи охорони здоров’я України.
У той же час представники медичних та фармацевтичних професій матимуть економічну свободу та мобільність, можливість обирати заклад охорони здоров’я, форму співпраці, юридичний захист, широту ухвалення професійних рішень, право на те, аби питання їх діяльності та інтересів вирішувалися безпосередньо представником медичної (фармацевтичної) спільноти, та через представництво в організації професійного самоврядування матимуть можливість реального впливу на сферу охорони здоров’я.
Заклад охорони здоров’я зможе формувати команду медичних працівників, здійснювати керівництво якістю та доступністю послуг.
Пацієнт отримає спосіб захисту своїх прав і свобод, можливість вільно обирати лікаря, отримувати сучасну, якісну, безпечну та доступну медичну допомогу, повагу до своєї гідності, прозорість інформації про професійну траєкторію та поточний статус лікаря.
Зміцнення, захист здоров’я громадян та профілактика завжди були одними із ключових пріоритетів держави. На сьогодні ця проблема загострилася через повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну і не лише через значні руйнування закладів охорони здоров’я, але й через підвищення попиту громадян на різні види медичної допомоги та послуг, які не були пріоритетними до війни, та міграцію населення і медичних працівників. Питання повернення людського капіталу, який передусім є фундаментом для відновлення країни в післявоєнний період, та створення можливостей для професійного розвитку є наразі надзвичайно актуальними.
Зважаючи на зазначене вище, з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, імплементації моделі медичного та фармацевтичного самоврядування, створення умов для ефективного функціонування самоврядних організацій, підвищення відкритості і публічності системи управління у сфері охорони здоров’я, пропонується прийняти проєкт Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні».
Головним комітетом для розгляду законопроєкту встановлено Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Ознайомитися із законопроєктом і супровідною документацією до нього можна за посиланням.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами rada.gov.ua
