Представники МОЗ на міжнародній конференції у Стокгольмі «Сприяння відродженню та розвитку охорони здоров’я в Україні» обговорили основні питання щодо контролю, виявлення та моніторингу поширення інфекційних хвороб, а також антимікробної стійкості.
Україна входить до глобальної системи нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів та активно впроваджує необхідні зміни для боротьби з цією проблемою. Цьому сприяє співпраця в рамках розпочатої Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у 2015 р. глобальної системи нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. МОЗ, зокрема, розроблено новий національний план боротьби з антимікробною стійкістю, який включає посилення мережі мікробіологічних лабораторій і розширення їх можливостей. Так, за останні 4 роки кількість бактеріологічних лабораторій збільшилася з 37 до 69, посилено дозорний епіднагляд за антимікробною резистентністю.
«У кожному стаціонарі незалежно від форми власності створені відділи з інфекційного контролю, які забезпечують епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги, та адміністрування протимікробних препаратів. З 2022 р. діє електронний рецепт, впроваджені національні стандарти, які регулюють застосування антибіотиків на догоспітальному етапі та під час лікування у стаціонарі. З початку повномасштабної війни проблема антимікробної резистентності посилилася через збільшення кількості поранених. Крім того, з гуманітарною допомогою надходить значна кількість антибактеріальних препаратів, контроль за застосуванням яких досить обмежений. З метою нівелювання ризиків, пов’язаних з війною, та на виконання стратегічних цілей, визначених ВООЗ та Європейським Союзом, Міністерство охорони здоров’я розробило новий Національний план дій щодо боротьби з антимікробною резистентністю, який включатиме розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками із врахуванням міжсекторального підходу «Єдиного здоров’я», — зазначив заступник міністра охорони здоровʼя — головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.
Особливо гостро проблема стійкості до антимікробних препаратів постає під час масового лиха, такого як війна, тому на рівні МОЗ затверджено єдиний стандарт, що базується на результатах досліджень, підходах до профілактичного застосування антибіотиків, що дозволяє якісно лікувати поранених.
До стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» внесено такі зміни: цефтріаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву (відповідно класифікації WHO AWaRe). Нововведення забороняє застосування цих препаратів як засобів першого вибору, а тим більше з профілактичною метою, коли збудника не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.
Також у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з нижчим ризиком розвитку антимікробної резистентності відповідно до віднесення до певної групи WHO AWaRe (за відсутності прямих протипоказань).
Адже згідно з наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614 у кожному стаціонарі незалежно від форми власності має бути запроваджена система профілактики інфекцій, інфекційного контролю та адміністрування антимікробних препаратів. Передбачений цим наказом комплекс заходів дозволить покращити протидію поширенню інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їх профілактику, знизить поширення антимікробної резистентності, оптимізує застосування антибіотиків та зменшить фінансове навантаження на лікарню.
Серйозним кроком для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску і нераціонального застосування антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 р. електронного рецепта. Відтоді виписано 933 тис. електронних рецептів на антибіотики. Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем.
Також МОЗ наказом від 23.08.2023 р. № 1513 затверджено новий стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Він розроблений згідно з найкращими світовими медичними практиками, визначає, які антимікробні препарати, в яких випадках і за якими механізмами мають призначати лікарі пацієнтам, щоб досягнути якісного та безпечного лікування з мінімальними ризиками поширення антимікробної резистентності.
ВООЗ повідомляє, що антибіотикорезистентність спричинила майже 5 млн випадків смерті у 2019 р., що підкреслює необхідність кращого контролю та регулювання застосування антибіотиків. Нові стандарти та методи розумного застосування антибіотиків є важливим кроком у цьому напрямку.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами nszu.gov.ua
