Не потрібно бути медичним працівником, щоб розуміти, що зловживання алкоголем не зумовлює позитивного впливу на здоров’я людини, а на організм дитини чи підлітка алкогольні напої, незалежно від міцності, і, тим більше, наркотики — спричиняють вкрай руйнівну дію. В Україні, де майже 30% першокласників мають ті чи інші хронічні захворювання (а такі чинники, як гіподинамія, стресові ситуації, неналежна якість харчування та інші сприяють його погіршенню в подальшому), все більшої важливості набуває ще одна проблема — алкогольної та наркотичної залежності дітей та підлітків. Увійшли в моду досить небезпечні енергетичні напої, не є винятком вживання, в тому числі дітьми та підлітками, психоактивних речовин, галюциногенних грибів тощо.
12 січня 2012 р. у місті Києві відбулася прес-конференція щодо цього питання, під час якої провідні фахівці не лише розглянули медичні, соціальні та психіатричні аспекти проблеми, але й надали конкретні практичні поради, зорієнтували дітей, підлітків та їх батьків, куди в разі необхідності можна звернутися за допомогою і підтримкою. Адже потрібно не лише констатувати ситуацію, а запропонувати необхідні медичні та реабілітаційні послуги, які, слід відзначити, сьогодні є доступними для кожного, хто їх потребує.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, причиною майже 5% усіх смертей серед чоловіків віком 15–20 років у країнах Європи є вживання алкоголю. Валентина Залеська, перший заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА), навела дані масштабного дослідження, проведеного в Україні декілька років тому. Відповіді підлітків на запитання щодо вживання спиртних напоїв були приголомшливими: майже 50% юнаків та 30% дівчат робили це щоденно. Звісно, підлітки 15–18 років по суті ще діти, які не повною мірою усвідомлюють своє майбутнє. Проте будь-який алкоголь токсичний для дитячого і підліткового організму і впливає на всі його функції та системи органів.
За словами головного позаштатного спеціаліста Головного управління охорони здоров’я КМДА за спеціальністю «Токсикологія» Бориса Шеймана, гострі передозування у дітей, зумовлені саме тривалим вживанням алкогольних чи наркотичних речовин, у клінічній токсикології відзначають досить рідко. Частка дівчат-підлітків із гострим передозуванням стійко превалює над такою серед юнаків.
На думку головного лікаря Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», головного позаштатного спеціаліста Головного управління охорони здоров’я КМДА за спеціальністю «Наркологія» Володимира Ярого, значною проблемою є достатньо низькій рівень поінформованості населення й відсутність ставлення соціуму до алкоголізму як до хвороби. У разі своєчасного звернення проблему можна подолати за допомогою лише психотерапевтичних інтервенцій, але (свідомо чи ні) далеко не всі батьки звертаються за допомогою для своєї дитини. При цьому алкогольна та наркотична залежність є складними і комплексними захворюваннями, які необхідно лікувати.
Перш за все — наркологічна служба має бути абсолютно прозорою, відкритою і зрозумілою для пацієнтів. Сьогодні у місті Києві працюють цілодобові наркологічні приймальні відділення (які по суті не є медичними закладами, що з психологічної точки зору є більш бажаним для зазначеного контингенту пацієнтів), у яких працюють лікарі-наркологи, психологи, соціальні працівники, створено цілодобову диспетчерську службу, звернувшись до якої можна отримати всю необхідну інформацію.
У 5 адміністративних районах міста Києва функціонують «Клініки, дружні до молоді», анонімні для кожного, хто цього забажає, та доступні й дружні щодо дитини чи підлітка (планується, що у I кварталі 2012 р. така послуга буде доступною у всіх адміністративних районах столиці). Фактичний вік пацієнтів таких клінік — із 12–14 до 24 років. Про роботу однієї з них розповіла заступник головного лікаря Дитячої клінічної лікарні № 7 Ольга Герасимчук. За півроку існування клініки до неї звернулися за допомогою 112 підлітків та осіб молодого віку, причому деякі з них після відвідування привели на консультацію своїх друзів і навіть батьків. У відділенні, яке, до речі, приймає всіх бажаючих незалежно від місця проживання, працюють терапевт, дерматолог, уролог, психолог, соціальний працівник.
Фахівці впевнені: діти звертаються до алкоголю чи наркотиків тоді, коли їм ні до кого більше звернутися, тому батьки, вчителі, працівники соціальних служб не повинні бути байдужими до дітей, адже діти — це наше майбутнє. Тільки спільними зусиллями можна розірвати порочне коло і подолати хворобу.
Івета Щербак
