У річницю набуття Україною статусу держави — кандидата в члени ЄС у МОЗ України розповідають про те, що вдалося втілити Міністерству охорони здоров’я для наближення вступу України до Європейського Союзу і які переваги ми отримали завдяки цьому статусу.
Коментар Віктора Ляшка
«Вступ до Європейського Союзу — це не просто декларативна мета. Це стратегічна ціль та шлях до сталого розвитку, в тому числі і стосовно медичної сфери. Наразі перед нами стоїть амбітне завдання — якнайшвидше імплементувати норми права ЄС в українське законодавство. Це дасть змогу Україні стати повноправною частиною ЄС на всіх рівнях, а також допоможе реально посилити нашу систему охорони здоров’я через впровадження найсучасніших європейських стандартів», — відзначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко зазначила, що нині МОЗ рухається у трьох євроінтеграційних напрямах — виконує домашнє завдання, яке є передумовою початку переговорного процесу, готується до перемовин та посилює міжнародні зв’язки з інституціями ЄС та європейськими країнами.
Досягнення за рік
Готуючись до вступу в ЄС, МОЗ першочергово реалізовує два завдання — імплементує положення угоди про асоціацію з ЄС та завершує процедуру селф-скринінгу.
Станом на червень 2023 р. частка виконання угоди у сфері охорони здоров’я сягнула 71%.
«За два квартали цього року команді МОЗ вдалося досягнути прогресу у 5%. Тобто якщо на кінець 2022 р. показник виконання угоди про асоціацію з ЄС за напрямом охорони здоровʼя становив 66%, нині — 71%. Це сталося завдяки злагодженій роботі усіх дотичних гілок влади та політичній волі, яка посилила євроінтеграційний пріоритет після набуття Україною статусу кандидата до ЄС», — пояснила М. Слободніченко.
Зокрема, протягом цього року в рамках угоди про асоціацію з ЄС вдалося ухвалити два з ключових законів — «Про систему громадського здоров’я» та нову редакцію Закону України «Про лікарські засоби».
Значні зрушення також відбулися у сфері донорства крові — Уряд ухвалив постанову, що впроваджує автоматизацію процесів системи крові, зокрема дає змогу оперативно отримувати достовірну інформацію про потреби крові для планування і моніторингу її запасів на національному та регіональному рівнях (через електронні системи єКров та електронну систему охорони здоров’я). Крім того, Кабінетом Міністрів розроблено та вже подано до Парламенту законопроєкт, що має посилити відповідальність у сфері донорства крові та її компонентів.
Також на початку червня Верховна Рада підтримала у першому читанні актуальний для України у безпековому плані законопроєкт, що імплементує стандарти ЄС у сфері захисту від радіації (впливу іонізуючого випромінювання).
Успішно рухається МОЗ і у процесі внутрішньої перевірки законодавства на відповідність праву Європейського Союзу. Нині у рамках селф-скринінгу вже опрацьовано понад 98% директив, регламентів, угод та інших актів права ЄС (acquis ЄС) у сфері охорони здоров’я.
«Селф-скринінг — це не просто домашнє завдання, яке ми маємо виконати для початку переговорів з ЄС, це наша можливість побачити, які завдання перед нами стоять і як їх пріоритезувати. Серед майже 350 актів права ЄС у сфері охорони здоров’я, які потребують обов’язкової адаптації в українське законодавство, повністю імплементовано лише 45», — розповіла заступниця міністра.
Посилення міжнародних зв’язків з ЄС
Набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС вже відкрило двері до окремих проєктів та програм Єврокомісії. Зокрема, у липні 2022 р. Єврокомісія та МОЗ підписали угоду про приєднання України до програми EU4Health. Україна вже подала заявку на участь у 7 грантах для державних установ (гранти спільної дії), загальний бюджет яких становить майже 205 млн євро для консорціуму країн-учасниць.
Старт програм і надходження коштів від ЄС на їх реалізацію планується у жовтні–листопаді 2023 р. Від України їх реалізовуватимуть Міністерство охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я, Державний експертний центр, Український центр трансплант-координації та ДП «Електронне здоров’я». Вони охоплюють такі напрями:
- впровадження заходів проти антимікробної резистентності;
- профілактика раку та інших неінфекційних захворювань;
- профілактика серцево-судинних захворювань та цукрового діабету;
- підтримка інтеграції ERN в національні системи охорони здоров’я;
- розвиток потенціалу регуляторної мережі ЄС у сфері лікарських засобів;
- пілотування нового підходу для оцінки та авторизації оновлених процедур з підготовки донорської крові, тканин та клітин;
- удосконалення використання даних в електронній системі охорони здоров’я;
- впровадження заходів у сфері глобальної охорони здоров’я.
«Ми дуже вдячні Єврокомісії, що вони вже активно включають Україну до спільного планування та реалізації заходів у сфері охорони здоров’я. Ми плануємо посилювати цю співпрацю ще активніше», — зазначила М. Слободніченко.
Загалом протягом року у статусі країни-кандидата МОЗ укладено 5 стратегічних документів про співпрацю з ЄС на державному рівні. Окрім угоди про приєднання України до програми EU4Health, підписано:
- декларацію про наміри співпраці у сфері охорони здоров’я та профілактики між міністром охорони здоров’я України та Міністерством охорони здоров’я та профілактики Франції;
- домовленість про співпрацю в галузі охорони здоров’я між Європейською комісією та Міністерством охорони здоров’я України;
- два меморандуми про співпрацю між Міністерством охорони здоров’я України та Французькою асоціацією охорони здоров’я з метою допомогти відбудовувати зруйновані внаслідок війни медзаклади.
Плани
Попри те, що селф-скринінг ще не закінчився, МОЗ вже сформовано пріоритетні сфери євроінтеграційної політики — це громадське здоров’я, фармацевтична галузь, медичні послуги та освіта. Наскрізними лініями між ними пролягає електронне здоров’я та концепція «One Health».
«Саме до цих сфер належать ключові норми ЄС, які ми маємо впровадити. Наші плани роботи знаходяться не лише у площині адаптації законодавства, а й безпосереднього впровадження реформ. Ми активно готуємося до початку переговорів, посилюємо команду і розробляємо комплексні стратегії. Роботи попереду дуже багато, натомість вже сформовано бачення, куди і як нам рухатися, щоб українська медицина якнайшвидше змогла трансформуватися відповідно до кращих європейських практик», — відзначила заступниця міністра М. Слободніченко.
У планах МОЗ вже до кінця року сформувати сильну переговорну команду, до якої будуть долучені не лише фахівці з міжнародного та європейського права, але й безпосередньо експерти ключових євроінтеграційних напрямків у сфері охорони здоров’я.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
