Сімейний лікар відіграє велику роль щодо здоров’я пацієнта та доступу до медичної допомоги. Також сімейного лікаря без перебільшення можна назвати провідником у системі охорони здоров’я для пацієнтів. Через таку значну роль, відведену лікарям первинної медичної допомоги, виникає багато міфів про графік їх роботи та медичну допомогу, яку можна отримати. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) розповідає, які міфи виникають найчастіше.
Міф перший. Сімейні лікарі зобов’язані надати свій особистий номер мобільного на вимогу пацієнтів із декларацією.
Сімейні лікарі не зобов’язані надати свій особистий номер мобільного на вимогу пацієнтів із декларацією. Адже сімейний лікар, терапевт або педіатр надають первинну медичну допомогу під час особистого прийому пацієнтів у закладах первинної медичної допомоги.
Лише за певних умов, наприклад, коли стан пацієнта потребує особливої уваги, лікар може прийняти рішення надати таку допомогу дистанційно. Тобто за допомогою мобільного телефону.
Загалом який номер телефону давати пацієнту — власний чи контакт-центру або рецепції (реєстратури) закладу, лікар вирішує сам. Це його або її право. Крім того, надаючи особистий номер телефону пацієнтам, лікар самостійно вирішує, в які години буде відповідати на повідомлення чи дзвінки
Адже медичні послуги, які надають терапевт, педіатр та сімейний лікар, не належать до екстрених. Якщо виникає невідкладна ситуація, потрібно телефонувати до 103 або самостійно їхати до приймального відділення лікарня. Воно працює цілодобово, і такі випадки не потребують направлення від сімейного лікаря.
Міф другий. До сімейного лікаря можна звернутися в неробочі дні
Думка, що до сімейного лікаря можна звернутися будь-коли, в тому числі і в неробочі дні, є хибною. Ваш сімейний лікар — людина, а не сервіс 24/7.
Будь-яка амбулаторія або поліклініка, де працює ваш сімейний лікар, має чітко визначені години роботи. Сімейні лікарі також приймають пацієнтів у визначені години.
Кожен заклад із надання первинної медичної допомоги має право організовувати порядок прийому пацієнтів на власний розсуд, з дотриманням вимог чинного законодавства. Тож керівник закладу із надання первинної медичної допомоги може утворити черговий кабінет для обслуговування населення поза годинами прийому пацієнтів сімейними лікарями, а також у вихідні, святкові та неробочі дні.
Поцікавтеся заздалегідь у вашій амбулаторії про можливість та правила звернення у вихідні дні!
Міф третій. Пацієнт не може звернутися до сімейного лікаря, якщо не уклав з ним декларацію.
Не зовсім так. Декларація є точкою входу до безоплатних медичних послуг, але під час воєнних дій правила надання первинної медичної допомоги були змінені для того, щоб кожен українець та українка могли потрапити до лікаря, незалежно від місця перебування та укладеної декларації. Тому люди, які переїхали в інші регіони, можуть звернутися в будь-який центр первинної медичної допомоги й отримати там необхідні послуги.
Це означає, наприклад, що переїхавши із Херсонщини чи Донеччини на захід України, люди не повинні переукладати декларацію, щоб звернутися до педіатра чи сімейного лікаря.
Міф четвертий. Сімейний лікар може одразу виписати рецепт на «Доступні ліки» від будь-яких захворювань, звертатися до «вузьких» спеціалістів не потрібно.
Не зовсім так. Одразу призначити препарат за програмою «Доступні ліки» та виписати рецепт сімейний лікар зможе тільки пацієнтам з діагнозом серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень.
При інших хворобах спочатку потрібно звернутися до лікаря-спеціаліста (психіатра, ендокринолога, невролога залежно від захворювання), щоб він встановив діагноз, створив план лікування для пацієнта в електронній системі охорони здоров’я та виписав перший рецепт. Наступні рецепти при створеному плані лікування зможуть виписувати сімейний лікар, терапевт або педіатр.
При потребі в імуносупресивних препаратах — рецепт завжди створює лише трансплант-координатор.
Міф п’ятий. Якщо укласти декларацію із лікарем — фізичною особою — підприємцем (ФОП), то пацієнта не приймуть у комунальній лікарні.
Пацієнт вільно обирає заклад, в який планує звернутися, наприклад, на консультацію чи на обстеження. Головні умови при цьому:
– наявність електронного направлення;
– заклад працює за контрактом з НСЗУ, і в межах договору з НСЗУ надає ті медичні послуги, які пацієнт планує отримати.
І наостанок. Нагадуємо, перелік чітко визначених послуг, які є однаковими як для комунальних, так і приватних закладів та лікарів-ФОП, які уклали договір із НСЗУ:
- динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів, у тому числі — із діагностованими хронічними захворюваннями;
- діагностику та лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних станів;
- вакцинацію дітей і дорослих за Календарем профілактичних щеплень, у тому числі — від COVID-19;
- лабораторну (загальні аналізи крові та сечі, глюкоза, холестерин, швидкі тести) та інструментальну (електрокардіограма (ЕКГ), обстеження з контролю функціональної роботи легень, вимірювання гостроти зору) діагностику;
- спостереження жінки з неускладненим перебігом вагітності та (у разі потреби) направлення її до акушера-гінеколога;
- скринінг на виявлення розладів психіки та поведінки;
- лікування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19;
- профілактика, діагностика та раннє виявлення соціально-небезпечних хвороб (ВІЛ, туберкульоз, гепатити, інфекції, що передаються статевим шляхом, тощо);
- виписування рецептів на ліки, в тому числі за програмою «Доступні ліки», інсулін;
- видача довідок, медичних висновків про тимчасову непрацездатність, направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть тощо.
Повний перелік послуг — за посиланням.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами nszu.gov.ua