Як зазначалось у попередній публікації, впровадження клінічних настанов (КН) на галузевому рівні передбачає створення стандарту медичної допомоги (СМД) і уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, на регіональному рівні — локального протоколу медичної допомоги з маршрутом пацієнта. Підставою для включення будь-якого втручання до медико-технологічного документа є наявність до нього вимог у відповідних (вибраних як прототип) КН, які розроблені з використанням технології доказової медицини.
Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги (УКПМД) — нормативний акт державного рівня, що розробляється на основі КН з урахуванням можливостей системи охорони здоров’я (а за наявності СМД, то й відповідно до нього). Покроково визначає процес надання медичної допомоги, обсяг та її результати при певному захворюванні, затверджується Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України.
Локальний протокол медичної допомоги (ЛПМД) — нормативний документ регіонального рівня, що спрямований на забезпечення надання безперервної, ефективної та економічно доцільної медичної допомоги при певних захворюваннях та інших патологічних станах відповідно до УКПМД, забезпечує координацію та упорядкування за часовим графіком технологій і методів надання медичної допомоги багато-(між-)дисциплінарного змісту, регламентує реєстрацію медичної інформації та ведення клінічного аудиту; затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.
ЛПМД розробляється на підставі положень медичного стандарту, УКПМД та КН, затверджених МОЗ України. У разі відсутності затверджених МОЗ медико-технологічних документів з теми, яка цікавить, керівництво медичного закладу може прийняти рішення про самостійну розробку ЛПМД та клінічних маршрутів пацієнтів з обов’язковим процесом узгодження і затвердження територіальним органом управління охорони здоров’я. Після затвердження такий документ може мати силу лише для застосування у конкретному медичному закладі. До розробки ЛПМД можуть залучатися спеціалісти вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів.
Клінічний маршрут пацієнта: цей документ — частина ЛПМД, який є алгоритмом руху пацієнта по структурних підрозділах медичних закладів, залучених до надання допомоги при конкретному стані чи захворюванні.
Протоколи медичної допомоги (ПМД) — нормативно-технічні документи, призначені для лікарів, середнього медичного персоналу та організаторів охорони здоров’я. ПМД перш за все регламентують організацію медичної допомоги, забезпечення виконання СМД при веденні конкретного пацієнта. Зазначені документи не є переліками медичних послуг або калькуляцією для розрахунків вартості лікування, але можуть використовуватися для обґрунтування клініко-економічних розрахунків.
Завдання СМД/ПМД:
1. Забезпечення якості, ефективності та рівних можливостей доступу до медичної допомоги пацієнтам на основі даних доказової медицини відповідно до затверджених СМД; встановлення єдиних вимог щодо профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих відповідно до КН, що розроблені за принципами доказової медицини.
2. Обґрунтування кадрового забезпечення та оснащення закладу охорони здоров’я для надання медичної допомоги при певному захворюванні/стані (наявність фахівців, обладнання та інших ресурсів).
3. Визначення індикаторів якості медичної допомоги для проведення моніторингу та клінічного аудиту в закладі охорони здоров’я.
Приклади з європейської практики свідчать, що на основі КН та СМД заклади охорони здоров’я розробляють ПМД для забезпечення реалізації положень КН та досягнення критеріїв якості СМД. З метою виключення дублювання тем СМД та УКПМД, а також з метою уникнення неузгодженості використання ефективних втручань різними фахівцями системи охорони здоров’я, рішення про розробку пакета медико-технологічних документів з конкретної медичної проблеми (стану, нозології, синдрому) приймається централізовано на рівні МОЗ України. Усі заінтересовані в розробці цієї теми фахівці мають увійти до мультидисциплінарної групи розробників. СМД і УКПМД розробляються не згідно з профілем медичної спеціальності, а відповідно до захворювання, синдрому чи стану пацієнта, для чого повинні створюватися мультидисциплінарні групи розробників з обов’язковим залученням професійних асоціацій.
Після подання до Загальнодержавного центру розробки та моніторингу дотримання медичних стандартів Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України (ЗЦРМС) проект УКПМД розглядається впродовж 1 міс; одночасно проект розміщується на сайтах МОЗ України та ЗЦРМС для громадського обговорення. Паралельно ЗЦРМС МОЗ України забезпечує організацію апробації УКПМД.
За результатами апробації та громадського обговорення у проект УКПМД вносяться поправки. При позитивному рішенні ЗЦРМС МОЗ України щодо доцільності подальшого впровадження проект подається до МОЗ України для затвердження.
Затверджений УКПМД є основою для розробки ЛПМД в територіальних медичних об’єднаннях, окремих медичних закладах.
УКПМД обов’язково має містити такі основні частини:
- Паспортна частина протоколу (діагноз, коди класифікацій (МКХ-10 та ін.), мета протоколу, для кого розроблений, дати розробки і наступного перегляду, розробники, рецензенти, обговорення та затвердження, скорочення, стисло епідеміологія).
- Загальна частина (менеджмент певного стану з урахуванням критеріїв якості СМД для рівня надання допомоги і типу закладу охорони здоров’я).
- Методи діагностики, лікування, підготовка до виписки, реабілітації, профілактики, медичного нагляду в післястаціонарний період (алгоритми, схеми, таблиці, термін виконання, алгоритми допомоги відповідно до КН, СМД).
- Ресурсне забезпечення (кадри, обладнання, лікарські засоби, інші матеріально-технічні ресурси).
- Індикатори якості медичної допомоги.
УКПМД містить обов’язкові вимоги і рекомендації, що мають бути в подальшому включені до ЛПМД і обов’язково виконуватися. Обладнання, яке включається до ПМД, має бути включено до Державного реєстру медичної техніки і виробів медичного призначення.
Лікарські засоби, що наводяться у ПМД лише за міжнародними непатентованими назвами, мають бути рекомендовані чинним випуском Державного формуляра лікарських засобів. У протоколах зазначаються окреслені клінічні ситуації та умови, які можуть передбачати призначення лікарських засобів, які не включені до Державного формуляра, але наявні у Державному реєстрі лікарських засобів.
Апробація та моніторинг УКПМД проводиться відповідно до вимог, які визначені для апробації СМД.
Зокрема, апробація УКПМД проводиться в лікувально-профілактичних закладах різних рівнів надання медичної допомоги, не менше ніж у 3 областях із залученням кількості випадків, що дозволять отримати репрезентативні дані.
Впровадження, поширення та виконання УКПМД відстежується і оцінюється Загальнодержавним центром розробки та моніторингу дотримання медичних стандартів Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України (ЗЦРМС). Перелік даних, що збираються у плановому порядку, формується ЗЦРМС за участю інформаційних структур, зокрема Центру медичної статистики МОЗ України, та містить переважно індикатори досягнення кінцевих результатів. Функції вибіркового поглибленого контролю за застосуванням та дотриманням УКПМД на місцях покладаються на обласні управління охорони здоров’я.
ЛПМД — це документ, основним призначенням якого є організація виконання УКПМД. Локальні протоколи розробляються у кожному закладі охорони здоров’я для тих груп пацієнтів, яким передбачено надання медичної допомоги відповідно до ліцензії.
ЛПМД має бути розроблений групою провідних фахівців, яка призначається наказом керівника закладу охорони здоров’я, погоджений з МОЗ АР Крим, обласними, міськими м. Києва та м. Севастополя управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я та затверджений у закладах охорони здоров’я впродовж 3 міс від затвердження УКПМД на рівні МОЗ України.
ЛПМД містить розділи, в яких описано види медичної допомоги відповідно до УКПМД, адаптованих до можливостей закладів охорони здоров’я, а також потребує доповнення внутрішніми інструкціями для медичного персоналу закладу охорони здоров’я з розробки та застосування клінічних протоколів. Зміни у внутрішній структурі основних частин локального протоколу можливі лише у разі, якщо метод лікування відрізняється від методу, описаного в УКПМД (невідкладна допомога, хірургічна операція); клінічні, клініко-економічні та інші аргументи для відмінностей наведені в письмовому вигляді. У ЛПМД детально викладається інформація щодо виконання обов’язкових заходів з точним зазначенням відділення, посади лікаря чи середнього медичного персоналу, відповідального за захід або який виконує втручання, контактної інформації для термінового зв’язку, індикаторів оцінки результативності. Контроль за повнотою та адекватністю відображення УКПМД в локальних протоколах здійснюється МОЗ АР Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, міських м. Києва та м. Севастополя державних адміністрацій.
На етапі підготовки до затвердження ЛПМД рецензується та узгоджується з МОЗ АР Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, міських м. Києва та м. Севастополя державних адміністрацій.
ЛПМД підлягає моніторингу щодо можливості виконання, результативності, впливу на стан здоров’я цільової популяції пацієнтів, що можливе насамперед при запровадженні інформаційних технологій.
До ЛПМД окремим документом додається маршрут пацієнта. На відміну від ЛПМД, у «Клінічному маршруті пацієнта» представлено алгоритм руху пацієнта по визначених пунктах контактів з лікарями та іншим медичним персоналом (у закладах охорони здоров’я, відділеннях, кабінетах) у процесі надання медичної допомоги.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
