Нові санітарно-протиепідемічні вимоги до будівництва, реставрації та реконструкції медзакладів: 10 головних змін

У 2017 р. Кабінет Міністрів остаточно скасував старі санітарні норми для медичних закладів — СанПіН 5179-90. Оскільки нові акти санітарного законодавства не були затверджені тривалий час, то при будівництві, реконструкції, реставрації або ремонті закладів охорони здоров’я потреби медиків та пацієнтів щодо вимог до якості медичної послуги могли не враховуватися.

«Ймовірно, саме ця нормативна «пауза» та виключно точковий перегляд галузевих державних будівельних норм спричинили певну відсталість лікарень: коли в них неможливо було встановити новітнє обладнання, дотримуватися вимог до розміщення пацієнтів, облаштування вентиляції. «Хірургія одного дня» зводилася до перебування пацієнта у стаціонарі протягом однієї доби, а психіатричне відділення будувалося за типом виправного закладу», — коментує ситуацію Роман Колесник, керівник відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я.

Ситуація змінилася

Після оновлення державних будівельних норм були затверджені державні санітарні норми та правила «Санітарно-протиепідемічні вимоги до нового будівництва, реставрації і реконструкції закладів охорони здоров’я». Ці два документи тісно взаємопов’язані та доповнюють один одного. Експерти Центру громадського здоров’я долучилися до розроблення і супроводу обох підзаконних актів.

Відтепер якщо заклад хоче зробити реконструкцію або добудувати нове відділення, роботи мають враховувати нові норми і вимоги державних будівельних норм та Санітарно-протиепідемічних вимог до нового будівництва, реставрації і реконструкції закладів охорони здоров’я.

Чого саме стосуються нові норми — 10 головних змін

1. Відтепер саме медичні працівники перед початком будівництва чи реконструкції повинні визначити, які обладнання, меблі та опорядження в приміщеннях мають бути. Крім того, мандат відділів з інфекційного контролю розширюється — вони спостерігатимуть у процесі будівництва/реконструкції, чи витримуються санітарно-протиепідемічні норми.
2. Профілактика інфекцій та інфекційний контроль для усіх приміщень закладу охорони здоров’я, в яких надається медична допомога. Ці вимоги неможливо виділити якоюсь окремою нормою чи положенням, оскільки вони наявні в усіх розділах нормативно-правового акта.
3. Інклюзивність. Визначені мінімальні розміри санітарно-гігієнічних приміщень, змінені вимоги до освітлення палат та додано баріатричні палати для осіб з надмірною масою тіла (більшість норм щодо інклюзивності визначені в державних будівельних нормах).
4. Палати ізоляції пацієнтів. Їх передбачено 5 видів: з нейтральним, негативним або позитивним тиском повітря, палата ізоляції пацієнтів з карантинними інфекціями та палата ізоляції для пацієнтів в агресивному психічному стані. Мінімальна кількість таких палат визначена для закладів залежно від рівня медичної допомоги, яка в ньому надається. Тобто тепер пацієнту не скажуть, що через підозру на кір чи іншу висококонтагіозну інфекційну хворобу йому потрібно їхати в спеціалізований стаціонар для отримання лікування.
5. Чисті приміщення та вентиляція. У державних санітарних нормах і правилах визначені приміщення з особливими вимогами до чистоти та вентиляції повітря в них. Крім того, для перевірки дотримання чистоти повітря тепер не потрібно проводити його посів, а достатньо виміряти кількість часточок за допомогою спеціального приладу. Також чітко визначені приміщення, в яких заборонено використовувати побутові кондиціонери.
6. Облаштування місць для дотримання гігієни рук. Нормативно-правовим актом врегульовані усі вимоги до рукомийників, змішувачів, розміщення рідкого мила, антисептика та паперових рушників. Електросушарки тепер заборонено використовувати в закладах охорони здоров’я.
7. Відділення хірургії. Нормативно врегульовано правила організації медичної допомоги за трьома моделями, які вже давно використовуються в цивілізованому світі:

• «стаціонарна хірургія»;
• «хірургія одного дня»;
• змішана.

У нових лікарнях не потрібно буде госпіталізовуватися в хірургічний стаціонар, аби побути під наглядом лікаря після оперативного втручання протягом години-півтори. Для цього будуть виділені окремі приміщення, в яких пацієнти зможуть або посидіти на стільці, або полежати в ліжку.

8. Водопостачання і каналізація. Більше не будуватимуться заклади охорони здоров’я без централізованого водопостачання та водовідведення.
9. Центральні стерилізаційні відділення, а точніше автоклавні, замінено на  комплексне рішення для проведення репроцесингу медичних виробів (очищення, передстерилізаційне оброблення, дезінфекція та/або стерилізація).
   Тепер це не обов’язковий структурний підрозділ для лікарень, в яких надається хірургічна медична допомога. Відділення репроцесингу — група приміщень, де проводиться фізичне та/або хімічне оброблення медичних виробів включно з їх розборкою, реєстрацією, прийманням, передстерилізаційним обробленням, пакуванням, стерилізацією, зберіганням, транспортуванням і контролем якості їх оброблення.
10. Розподіл приміщень відповідно до ризиків можливого інфікування. Приміщення ділитимуться на чотири типи:

• надзвичайно високого ризику (палати ізоляції пацієнтів з інфекційними хворобами, приміщення очищення і дезінфекції медичних виробів);
• високого ризику (операційні, палати опікових відділень, приміщення відділення невідкладної допомоги);
• середнього ризику (палати перебування пацієнтів);
• низького ризику (загальні коридори).

Такий розподіл не лише дозволить розподілити потоки пацієнтів та раціоналізувати використання засобів індивідуального захисту, але й спростить процеси очищення та дезінфекції поверхонь.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами phc.org.ua