Як повідомляло наше видання , населення Кіровоградської області стурбоване проблемою впливу уранових родовищ і шахт на екологічний стан та рівень онкологічних захворювань у регіоні. Підставою для хвилювань стало те, що Кіровоградська область розташована на масиві гірських порід із підвищеним та високим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду, а також те, що регіон є сировинною базою атомної енергетики із розвиненою урановидобувною промисловістю. Наразі прийнято рішення про будівництво заводу для виготовлення ядерного палива у Смоліному Маловисківського району.
22 грудня 2011 р. на базі НВП «Радій» відбулося засідання круглого столу, присвячене темі вивчення проблематики іонізуючого випромінювання як фактора впливу на онкологічну ситуацію в регіоні.
Участь у засіданні круглого столу, окрім керівництва області, взяли представники провідних дослідних установ України — Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України і Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, президент Благодійного міжнародного фонду «AICM» Крістіан Каррер, директор Міжнародного фонду «AICM Україна» Тетяна Гребєнщикова та директор французької випробувальної лабораторії I’INSERM Флоран де Ватер, представники ДП «Схід ГЗК», громадських організацій і засобів масової інформації.
Ні для кого не секрет, що проблема високого рівня онкозахворювань для Кіровоградщини стоїть дуже гостро, ще більш гострого звучання вона набуває через різноманітні спекуляції навколо чинників, що гіпотетично можуть викликати рак, і зрозуміло, на першому місці серед них вже звично озвучується уран, який добувають в області.
Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Ларін зауважив, що ця проблема вивчається вже давно, і є чимало різних висновків і досліджень поважних установ, та проте досі немає однозначної відповіді, що ж насправді вливає на часті онкозахворювання — уран, газ радон, вода, яку споживають жителі області, чи, можливо, якісь інші чинники. Відтак, обласна влада поставила собі за мету остаточно розібратися в цій темі і нарешті розставити усі крапки над «і», аби припинити всілякі спекуляції, пов’язані з цією проблемою, і виробити подальший план дій стосовно зниження ризиків онкозахворювань.
Таким чином, разом із іншими провідними дослідними українськими установами, що вивчають це питання, тему досліджуватимуть і представники французької профільної установи, про що очільник Кіровоградщини домовився із президентом благодійного міжнародного фонду «AICM» Крістіаном Каррером майже місяць тому. Відтак, у засіданні круглого столу участь взяв Ф. де Ватер, директор французької випробувальної лабораторії I’INSERM, яка також приєднається до вивчення проблеми.
Ф. де Ватер підкреслив, що очолювана ним установа, та й він особисто, вже не перший рік досліджує причини, що впливають на розвиток ракових захворювань у людини в цілому — оскільки першопричиною може бути не лише вплив навколишнього середовища, а й спосіб життя. Він погодився, що завчасно й однозначно заявляти, що на Кіровоградщині всьому виною уран також не слід. Він згадав про результати проведених подібних досліджень на Сицилії, де також вкрай поширені випадки онкозахворювань. Результат був досить несподіваним — на розвиток хвороби там впливає споживання місцевої води. Загалом французька лабораторія вивчає канцер-тему не лише у Франції, а й на Кубі, у Африці та Іспанії.
Що ж стосується вивчення безпосередньо кіровоградської проблеми, цей процес, як розповів Ф. де Ватер, традиційно буде розподілений на три етапи. Перший, що включає ознайомлення з результатами попередніх досліджень, уже розпочався, адже всі необхідні матеріали з боку обласної влади, як кіровоградської сторони — учасника дослідження, уже передано лабораторії. Наступним етапом стане вивчення історій хвороб зареєстрованих випадків онкозахворювань. І на третьому етапі розпочнеться аналітична робота з дослідження уранових шахт, інших природних та соціальних факторів і чинників, що можуть гіпотетично викликати рак. Результатом роботи французької випробувальної лабораторії стане розгорнутий аналіз з усіма чітко визначеними і окресленими чинниками, що впливають на появу ракових пухлин з урахуванням як природних, так і соціальних особливостей саме Кіровоградської області.
Звертаючись до учасників засідання круглого столу, Сергій Ларін наголосив на необхідності розпочати системне дослідження території регіону і паралельно робити усе можливе, щоб ключовий компонент — профілактика онкозахворювань, запрацював з максимальною потужністю.
Серед кроків, до яких обласна влада уже вдалася, можна виділити добудову онкодиспансеру, придбання високовартісного медичного обладнання за кошти Державного бюджету, створення окремої робочої групи з вивчення радіаційно-екологічної ситуації та стану здоров’я населення Кіровоградської області й відкриття реабілітаційного центру для онкохворих у Обласному онкодиспансері, створеного за кошти місцевого соціально відповідального бізнесу.
«Жителям Кіровоградщини долею судилося жити саме тут, де не лише родючі чорноземи, а й дуже багаті надра, серед яких уран. Нам необхідно навчитися використовувати найсучасніші технології і напрацювання не лише в розробці родовищ, а й вивчати увесь спектр їхнього впливу на здоров’я людей. Бо саме людське здоров’я є найважливішим чинником у цьому питанні», — наголосив С. Ларін.
Про рівень онкозахворювань в області, яким він був від початку ведення досліджень і яким є нині, детально розповів головний лікар Обласного онкодиспансеру Костянтин Яриніч. Цікавим є той факт, що рівень онкозахворювань в області на 20% перевищував загальноукраїнські показники ще у 60-х роках ХХ ст. — а це той період, як підкреслив К. Яриніч, коли на території області уран іще не видобували. Таким же цей показник — на 20% більшим — лишається і донині.
Про перебільшений вплив урану на появу злоякісних новоутворень свідчать і дані, наведені заступником головного інженера з охорони навколишнього середовища та радіаційної безпеки ДП «Схід ГЗК» Володимиром Жуковим. Він зазначив, що серед професійних захворювань у шахтарів кіровоградських уранових шахт переважає радикулопатія (40%), периатроз (27%) і професійний бронхіт (17%). Частка онкозахворювань становить 10%. Протягом року серед шахтарів діагностують лише 1–2 випадки захворювань на рак.
У розрізі територій області, за словами К. Яриніча, найчастіше хворіють на рак жителі Новоукраїнського району, де немає ніяких промислових підприємств, в той час як Петрівський район, де розташовано потужне хвостосховище, лише на 17-му місці по області за рівнем онкозахворювань.
Цікавим є й інший факт, наведений К. Яринічем, що стосується радону. Показник зареєстрованих випадків раку легень, який (як багато хто вважає) викликає радон, знизився як на Кіровоградщині, так і по Україні в цілому, але ж радон нікуди не подівся, відтак виникає питання про рівень впливу і цього фактора.
Тож К. Яриніч виділив власну добірку факторів, що можуть впливати на рівень онкозахворювань. Серед них він назвав так званий ефект «Петко», коли на організм людини діють хоч і малі дози радіаційного випромінювання, але постійно і протягом тривалого часу; якість води — адже всім відомо, в якому стані система водопостачання, а окрім цього вплив отрутохімікатів, якими обробляють сільгоспугіддя і які врешті за законами кругообігу води у природі потрапляють до криниць сільських жителів. Виділив К. Яриніч і негативний вплив тютюнопаління, а також такий фактор, як старіння населення.
Коротко результати досліджень, проведених Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва, представила доктор біологічних наук Тетяна Павленко, а компанією «Верітас» — голова правління ГО «Територія успіху» Інга Дуднік. Обидві установи у своїх дослідженнях основну увагу приділили вивченню впливу радону на здоров’я жителів області. Але варто наголосити, що розгорнуту дослідну роботу в області Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва продовжуватиме і далі. Більше того, у подальших дослідженнях візьме участь фахівець із Швеції, який спеціалізується на протирадонових заходах.
А от заступник директора з науки Українського науково-дослідного інституту промислової медицини Сергій Луговський у контексті порушеної теми наголосив, що у питанні профілактики онкозахворювань необхідно звернути увагу на цілющі властивості природних сорбентів — пектинів, що містяться у яблуках, гарбузах, червоному буряку та смородині. Він підкреслив, що з огляду на щедрі Кіровоградські землі в області доречно навіть налагодити виробництво спеціальних біологічних добавок, що міститимуть ці речовини.
Надалі до питання вивчення впливу іонізуючого випромінювання, і не лише на онкологічну ситуацію, в області долучиться французька випробувальна лабораторія. Як зауважив її керівник Ф. де Ватер, на першому етапі він має ознайомитися з результатами усіх попередніх досліджень, аби можна було робити хоча б попередні висновки стосовно того ж радону чи урану.
Завершилося засідання круглого столу підписанням меморандуму про співпрацю між облдержадміністрацією, міжнародним благодійним фондом «AICM» і французькою випробувальною лабораторією I’INSERM.
Прим. ред. Нагадаємо, що за попередніми висновками Українського науково-дослідного інституту промислової медицини та Кіровоградської обласної санітарно-епідеміологічної станції на здоров’я населення регіону впливають такі фактори, як:
- діяльність підприємств уранодобувної промисловості;
- якість води «Дніпро-Кіровоград», яка на шляху до споживача проходить декілька ступенів хлорації;
- забруднення території області радіоактивним осадом після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
За будь-яких зовнішніх чинників обласна влада Кіровоградщини наголошує на великій ролі у збереженні здоров’я таких превентивних заходів, як регулярний медогляд, провітрювання приміщень, очищення води, якісне харчування, здоровий спосіб життя без тютюнопаління та ін.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.kr-admin.gov.ua
