Мільйони українців постраждали від війни — фізично та психологічно — тож зараз потребують допомоги та підтримки. І завдання держави та медичної системи — побудувати систему реабілітації, яка дозволить потурбуватися про кожного та кожну.
Саме це було метою дводенного воркшопу «Сучасна практика організації реабілітації в медичних закладах України», який днями відбувся у Львові.
У заході, проведеному за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН), взяли участь представники Офісу Президента України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, медичних закладів з усієї України — всього понад 70 фахівців. Воркшоп став майданчиком для спілкування та дискусій тих, хто формує державну політику, та тих, хто її реалізує, — керівників медичних закладів, де зараз відновлюються особи, які отримали військові травми.
Учасники ознайомилися та обговорили кращі практики реабілітації, яка ґрунтується на принципах доказовості та роботи мультидисциплінарної команди з урахуванням цілей особи, яка відновлюється.
Коментар Олександра Комаріди
«Наша мета — щоб захисники та цивільні громадяни мали комплексну підтримку мультидисциплінарних команд з моменту потрапляння до рук медичних працівників та були забезпечені всіма медичними засобами, необхідними для того, щоб вести самостійний спосіб життя і брати участь у всіх аспектах суспільного життя», — зазначив Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України.
Сучасна доказова реабілітація — це не надбання останнього часу. В Україні є лікарі, які вже кілька років у своїй практиці користуються саме цими принципами.
Коментар Тетяни Ломакіної
«Ще понад 3 роки тому, коли перша леді України Олена Зеленська розпочала велику розмову про безбар’єрність, один із популярних запитів суспільства стосувався саме доказової реабілітації, адже вона допомагає максимально відновити втрачені функції, а в деяких випадках навіть уникнути інвалідизації. Увесь цей час ми працювали над імплементацією принципів доказової медицини та доказової реабілітації в українську медичну систему. І ось ми бачимо результат: все більше лікарень працюють саме за такими принципами, допомагаючи людям, які постраждали через війну, повертатися до повноцінного життя. Обмін практичним досвідом серед фахівців зараз вкрай важливий, адже нині дієва сучасна реабілітація максимально важлива та актуальна. Я вдячна всім, хто доклав зусиль до організації цього воркшопу та демонстрації кращих практик впровадження доказової реабілітації в Україні», — підкреслила Тетяна Ломакіна, радник-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, яка була модератором заходу.
Зазначимо, що до складу мультидисциплінарної команди з реабілітації обов’язково має входити фахівець з протезування, адже це частина комплексного процесу лікування та відновлення, а не окрема його складова. На цьому наголосила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
Коментар Оксани Жолнович
«Міністерством соціальної політики фінансуються ортезисти, протезисти і допоміжні засоби реабілітації. І от, власне, для того щоб такі заходи надавалися вчасно, щоб їх примірка, облаштування і підгонка, особливо якщо йдеться про протези і ортези, була в рамках реабілітаційного процесу ще в закладах охорони здоров’я, — ми передбачили алгоритм із залученням ортезистів-протезистів до мультидисциплінарних команд у закладах охорони здоров’я», — повідомила О. Жолнович.
Цей вектор розвитку і таку спільність поглядів повністю підтримав Володимир Голик, технічний офіцер Бюро ВООЗ в Україні.
Коментар Володимира Голика
«У лікарні має бути ядро — осередок реабілітації. Він формує якісну реабілітаційну допомогу на стаціонарних ліжках, і ці ж фахівці надають реабілітаційну допомогу в гострий реабілітаційний період та демонструють іншим медичним працівникам мультидисциплінарну співпрацю. Якщо не формується така мультидисциплінарна модель, то реабілітація залишається радянською», — зазначив В. Голик.
Учасники воркшопу мали змогу ознайомитися з роботою Першого медоб’єднання Львова, обмінятися власним досвідом та баченням організації процесу реабілітації, а також висловити побажання та зауваження. Частиною заходу також стали лекції щодо принципів формування та адміністрування мультидисциплінарних команд.
Окрема увага під час воркшопу приділена темі психічного здоров’я. Так, найкраще рішення — це відкриття психіатричного відділення і центру ментального здоров’я прямо в багатофункціональній лікарні. Це допомагає, зокрема, лікуванню посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і роботі з людьми, які перебували в полоні чи перенесли інші травмуючі події, або мають потребу в лікуванні психічних розладів.
Психотерапевт та керівник напряму психологічної реабілітації Першого медоб’єднання Львова Олег Березюк продемонстрував на практиці, як у багатопрофільній лікарні працює відділення психіатрії та центр психічного здоров’я. Такі функціонують у Львові, і стаціонарну та амбулаторну допомогу там отримують як цивільні, так і військові.
Обмін практичним досвідом, отриманий під час воркшопу, допоможе головним лікарям медичних закладів організувати роботу у своїй зоні відповідальності, щоб надати якнайкращу допомогу всім людям, які постраждали через загарбницьку війну, розв’язану проти нашої держави. У майбутньому планується продовження такого формату обміну досвідом для покращання послуг доказової реабілітації в Україні.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
