Воєнні дії підвищили ризики зростання рівня поширеності інфекційних хвороб, у тому числі викликаних збудниками з антимікробною резистентністю (АМР).
Для військових це вкрай небезпечно, адже їм просто не зможуть надати дієвої медичної допомоги! Військові-пацієнти з «супербактеріями» також не зможуть лікуватися за кордоном, а перебуватимуть в ізоляційних боксах і втрачатимуть час для одужання!
Цього можна уникнути — перестати приймати антибіотики без потреби. І на це ми можемо вплинути.
Детальніше
Протидія АМР — дуже тривалий і ресурсозатратний процес, який не так серйозно потребує фінансів, як раціонального застосування антимікробних препаратів.
Серед основних факторів, які зумовлюють підвищення поширеності мікроорганізмів з АМР в період воєнних дій, є такі:
- обмеженість доступу до медичної допомоги створює передумови для самолікування антибіотиками. Самолікування може бути невиправданим — наприклад при вірусних інфекційних хворобах, нецільовим — застосування антибіотиків широкого спектра дії або групи резерву для лікування неускладнених бактеріальних інфекційних хвороб та без дотримання тривалості приймання;
- відсутність умов для дотримання правил загальної гігієни, гігієни рук, респіраторної гігієни та етикету кашлю;
- зменшення доступу медичних працівників до проведення діагностичних досліджень, зокрема з метою визначення збудника інфекційної хвороби та чутливості до антибактеріальних лікарських засобів.
До закінчення бойових дій неможливо повністю усунути вищезазначені фактори, однак вже сьогодні ми здатні щонайменше призупинити поширення мікроорганізмів з резистентністю.
Антибіотики — критично важливі лікарські засоби, якими повинно бути забезпечено населення у фронтових і прифронтових зонах, а також наші герої та героїні військовослужбовці.
Однак далеко не всі антибіотики потрібні в зоні бойових дій. Згідно з класифікацією вони поділяються на антибіотики «доступу», «спостереження» та «резерву».
Антибіотики «доступу» лікують найбільш поширені 35 бактеріальних хвороб людини, серед яких запалення верхніх і нижніх дихальних шляхів: отити, бронхіти, пневмонії; а також кишкові інфекції, інфекції шкіри та підшкірної клітковини, сечостатеві інфекції та інші.
Слід зазначити, що до групи антибіотиків «доступу» входять ті, які слід застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при вогнепальних, мінно-вибухових та інших ураженнях воєнного часу: (цефазолін, амоксицилін + клавуланова кислота, кліндаміцин, метронідазол).
Антибактеріальні препарати групи «спостереження», окрім того, що несуть ризики розвитку резистентності при нераціональному застосуванні, є препаратами вибору для лікування пацієнтів у стаціонарі. Застосування антибіотиків цієї групи на догоспітальному етапі швидше не допомагає пацієнту, а спричиняє ризики у разі необхідності продовження лікування у стаціонарних умовах — змушує лікарів призначати антибіотики групи «резерву».
Антибактеріальні препарати групи «резерву», або антибіотики «останньої надії» — це останній шанс пацієнта, що має тяжку бактеріальну інфекцію, на виліковування, а іноді й життя. Застосування їх поза межами закладу охорони здоров’я — це, без перебільшення, загроза національній безпеці!
Таке недбале застосування даної групи антибіотиків може призвести до появи так званих супербактерій, що не чутливі до будь-яких лікарських засобів, а, отже, здатні спричинити надзвичайні події у сфері громадського здоров’я, призвести до величезної кількості випадків смерті серед населення і військовослужбовців.
Центр громадського здоровʼя України висловлює свою подяку всім волонтерським організаціям!
Ми звертаємося до вас з проханням доставляти населенню та військовим виключно антибіотики із групи «доступу».
Також ми дякуємо всім організаціям, які проводять навчання з тактичної медицини, і звертаємося з проханням рекомендувати слухачам використовувати з метою профілактики бактеріальних ускладнень антибіотики групи «доступу»: цефазолін, амоксицилін + клавуланова кислота, кліндаміцин (при алергії на пеніциліни), метронідазол (при ураженні черевної порожнини).
Повний список антибіотиків «доступу».
Роман Колесник, керівник відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я
