Одними з лідерів щодо розміру дофінансування за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» залишаються лікарні Полтавщини. Лише з початку року медичним закладам в Полтавській області було виплачено понад 84 мільйони гривень дофінансування. Ці кошти були спрямовані на забезпечення медиків заробітною платою.
Загалом держава на додаткове фінансування неспроможних лікарень держава витратила з початку року 837 мільйонів гривень.
Що мало зробити керівництво лікарень
Водночас керівництво кожної лікарні, яка отримує пакет дофінансування, мало зробити конкретні кроки для підвищення спроможності закладу: розробити фінансові плани, оптимізуватися або ж об’єднатися з більш потужним медзакладом.
Значна частина лікарень користуються механізмом дофінансування вже не перший рік. Однак за цей час не ухвалили жодних управлінських рішень та жодним чином не покращили своє фінансове становище.
У війну держава більше не фінансуватиме бездіяльність керівництва
«Майже три роки Україна підтримувала медзаклади, які неспроможні виплачувати працівникам заробітну плату. Таке дофінансування безперебійно працювало й у війну. Тобто кожна лікарня мала більш ніж достатньо часу, аби розробити плани фінансового розвитку та втілити їх в життя. Натомість багато з них обрали інший шлях – не ухвалювати жодних рішень та розраховували що і надалі розпорошуватимуть кошти з державного бюджету. Але у війну держава більше не фінансуватиме бездіяльність керівництва лікарень», — сказав заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко під час зустрічі з керівництвом Нацслужби здоров’я та керівниками фінансово неуспішних лікарень Полтавщини 27 жовтня 2022 року.
Одна з основних причин, чому медичний заклад залишається неспроможним, — це невідповідність між потребами населення у медичній допомозі та штатом лікарні. У деяких медзакладах на два лікарі в день припадає в кращому випадку один пацієнт. При цьому такі лікарні щомісяця просять у держави по кілька мільйонів гривень дофінансування.
«Ми готові допомагати лікарням обладнанням, аби вони мали можливість законтрактуватися на додаткові пакети НСЗУ та розвивати послуги, які затребувані у населення. Одночасно маємо працювати з тими, хто готовий робити конкретні кроки для покращення фінансового становища закладу, а не просто розпорошувати кошти в нікуди», — акцентував заступник міністра охорони здоров’я.
У найближчі тижні кожна неспроможна лікарня має підготувати не лише чіткий план виходу із фінансової ситуації, а й план подальшого розвитку закладу та представити його на розгляд Міністерства.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
