За попередніми прогнозами Міністерства охорони здоров’я України, через вплив війни – прямий чи опосередкований – психологічної підтримки потребуватимуть майже 15 млн українців. А за даними ВООЗ, близько 20% населення, яке впродовж останніх 10 років проживає в постраждалих від військових конфліктів районах, має певну форму психічного розладу — від легкої депресії і тривожності до психозу, і майже кожна десята особа має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня.
Коментар Ірини Микичак
«Ми знаємо і відчуваємо, що війна сильно впливає на кожного українця. Особливо після повномасштабного вторгнення росії, коли багато наших громадян як дорослих, так і дітей, осіб похилого віку пережили окупацію, полон або стали жертвами будь-якого прояву насилля. Окрема група, власне, медики та інші фахівці, які є у зоні потужного професійного психоемоційного вигорання, також відчувають цей вплив. Це є викликом для нас, адже фахівці прогнозують, що війна впливатиме на українців ще впродовж 5–7 років після перемоги, тому вже зараз ми шукаємо дієві рішення, що допоможуть подбати про кожного й кожну, кого зачепила війна», — зазначила заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак.
За словами заступника міністра, надважливу роль у координації зусиль професійної психологічної спільноти відіграє ініційована першою леді Оленою Зеленською Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки українців. Адже вона підняла питання психічного здоров’я та розвитку служби психічного здоров’я в Україні на якісно інший рівень.
Як боротися з наслідками
Щоб протидіяти загрозам та подолати деструктивні наслідки післявоєнного часу, в організації національної системи заходів зі збереження та відновлення психічного здоров’я громадян впроваджено та далі триватиме робота над:
- створенням мережі центрів (ресурсів, платформ, «гарячих ліній») психологічної допомоги населенню, у тому числі на безоплатній основі;
- реалізацією широкомасштабної просвітницької кампанії в ЗМІ, спрямованої на популяризацію культури турботи про психічне здоров’я і дестигматизацію осіб, які потребують психологічної допомоги.
Для того щоб мережа могла надати людям потрібну допомогу, МОЗ разом із партнерами активно працює над цим. Зокрема, створена міжвідомча координаційна рада, до якої входять представники уряду України, різних міністерств, неурядового сектору, академічної спільноти та донорів у сфері надання психологічної допомоги тощо. Також велику підтримку надають міжнародні організації. Передусім, Всесвітня організація охорони здоров’я, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Дитячий фонд ООН (UNICEF) та Світовий банк.
Ірина Микичак додала, що Міністерство активно співпрацює з міжнародними неурядовими організаціями, які мають досвід у роботі з травмою, наприклад, ізраїльський центр NATAL, Ізраїльська коаліція травми, організація «Лікарі без кордонів», Міжнародний медичний корпус і низка інших організацій, які можуть і здійснюють експертизу, навчання українських фахівців тощо.
Крім того, нещодавно українська делегація відвідала Бельгію, де ознайомилася з бельгійською практикою реформування системи охорони психічного здоров’я, аби найкращі практики були впроваджені в Україні та кожен громадянин міг змогу отримати якісну психологічну допомогу як у великих містах, так й у найвіддаленіших населених пунктах.
МОЗ нагадує про необхідність користуватися лише офіційними та перевіреними ресурсами і каналами, які пропонують безоплатну психологічну допомогу, зокрема, це офіційні ресурси МОЗ України, верифіковані «гарячі лінії».
Крім того, якщо ви підозрюєте у себе перші симптоми психічних розладів, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря. Саме він може оцінити ваш загальний психоемоційний стан та за потреби направити до вузькопрофільного спеціаліста.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
