В Україні презентували результати першого з початку повномасштабної війни дослідження психологічного стану населення. Ці результати, а також висновки та рекомендації, сформовані на їх основі, будуть враховані в процесі реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Як проводили дослідження
Дослідження проводили методом онлайн-опитування на панелі Kantar Україна. Воно охопило осіб віком 18–55 років у містах України з населенням понад 50 тис. осіб. Участь в опитуванні була добровільною та анонімною. Методологія дослідження, його індикатори та опитувальник базуються на наукових розробках Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук (НАПН) України.
Ймовірна поширеність психологічних і психічних розладів
«Уроки, засвоєні з інших надзвичайних ситуацій, свідчать, що війна матиме прямі й опосередковані наслідки для психічного здоров’я та благополуччя українців. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 20% населення, яке упродовж останніх 10 років проживає в постраждалих від військових конфліктів районах, має певну форму психічного розладу — від легкої депресії і тривожності до психозу, і майже кожна десята особа має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня. Отже, якщо ми прогнозуємо, що 15,7 млн осіб в Україні потребуватимуть психологічної допомоги, то 3,5 млн із них матимуть певний розлад психічного здоров’я, а 800 700 осіб матимуть психічний розлад помірного або тяжкого ступеня», — зазначила Олександра Машкевич, генеральний директор Директорату медичних послуг МОЗ України.
Ключові висновки дослідження
- Попри важкі обставини повномасштабної війни суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців є досить високою — 6,7 бала з 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп і регіонів. Найбільший внесок у відчуття психологічного благополуччя припадає на складову самооцінки (позитивне ставлення респондентів до самих себе). У той же час інструментальні складові благополуччя, такі як здатність до саморегуляції емоцій та опанування складними емоційними станами (емоційна складова) або здатність справлятися з життєвими викликами (складова життєстійкості) оцінюються гірше. Така ситуація свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві у зв’язку з війною ще триває, але ресурсів для її подальшого підтримання може бракувати. Суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, є нижчою, ніж серед тих, хто не був переміщений або вже повернувся додому.
- 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз у зв’язку з перебуванням у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів або близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому числі 16% втратили когось із близьких. Перебували в окупації, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитаний (5%) пережив або став свідком усіх зазначених типів травмувальних подій (обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон). Лише 9% громадян заявили, що в жодний спосіб не стикалися з такою подією за період повномасштабної війни.
- Більшість опитаних (понад 90%) мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають у зоні ризику розвитку посттравматичного стресового розладу.
- Близько 70% респондентів не відчували потреби звертатися за психологічною допомогою протягом останнього місяця. Лише 3% респондентів отримували таку допомогу і ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки не реалізували це бажання. Майже половина (45%) опитаних визнають, що їм потрібно «наважитися», щоб звернутися за психологічною допомогою. Ще близько третини громадян (30%) готові отримувати психологічну допомогу лише на безоплатній основі. Тільки 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися за допомогою в разі необхідності, причому серед осіб віком 41–55 років частка поінформованих з цих питань значущо менша — 24%.
- Перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та поширення в суспільстві культури психологічного здоров’я, яка передбачає передусім готовність розпізнати наявні проблеми і звернутися за допомогою в разі необхідності.
- Повномасштабна війна на території України несе серйозні загрози психологічному здоров’ю і благополуччю для переважної більшості населення. Протидія цим загрозам та подолання їх деструктивних наслідків потребують організації національної системи заходів зі збереження та відновлення психологічного здоров’я громадян, чільними складовими якої мають стати:
- створення мережі центрів (ресурсів, платформ, «гарячих ліній») психологічної допомоги населенню, у тому числі на безоплатній основі;
- реалізація широкомасштабної просвітницької кампанії в ЗМІ, спрямованої на популяризацію культури турботи про психічне здоров’я і дестигматизацію людей, які потребують психологічної допомоги;
- розробка єдиних стандартів інформаційного висвітлення подій війни з метою уникнення вторинної травматизації аудиторії через медіа і неухильного дотримання медіаспільнотою цих стандартів протягом дії воєнного стану.
- Вагому роль у координації зусиль професійної психологічної спільноти, центрів ухвалення цивільних і військових рішень може зіграти ініційована першою леді Оленою Зеленською Національна програма психічного здоров’я українців.
Дослідження проведене БФ «Майнді» та компанією «Kantar Україна» спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
