Інгібітори протонної помпи: раціональне застосування

Актуальність раціональної фармакотерапії зумовлена зростанням частоти побічних ефектів, що призводить до зниження якості життя та підвищення ризику смерті в популяції. Зокрема, у Данії до 10% населення застосовує інгібітори протонної помпи (ІПП) ≥1 року за призначенням лікаря. Ще 40% пацієнтів застосовують ІПП за самостійним рішенням. Ефективність ІПП доведено у пацієнтів з кислотозалежними захворюваннями, особливо з Helicobacter pylori–індукованими хворобами. Однак було б помилково вважати, що застосування ІПП безперечно корисне, що насамперед пов’язано з механізмом дії препаратів відповідної фармакологічної групи. На перший план виходить ферментозалежний механізм дії ІПП, пов’язаний з блокуванням 10 молекул цистеїну (цитозолями) H⁺/K⁺-АТФази в межах ділянок транспорту протонів у мікроворсинках парієтальних клітин кишечнику [2]. На стереоспецифічність дії та фармакогенетику ІПП впливають кількість блокованих цитозолів та глибина їх локусів у каналі протонної помпи. Під час попередніх досліджень дорослої популяції встановлено, що тривале блокування протонної помпи та, як наслідок, зниження секреції соляної кислоти, клінічно реалізується значущим дефіцитом вітаміну В₁₂, магнію та натрію. Крім того, тривале застосування ІПП підвищує ризик розвитку гіперплазії та/або карциноїдних утворювань шлунка, остеопорозу, атрофічного гастриту, цирозу печінки [3, 4]. Під час пандемії респіраторної вірусної інфекції застосування ІПП виступає як ізольований фактор підвищення частоти інфекційних ускладнень, особливо COVID-19 Тому тривале застосування ІПП викликає стурбованість клініцистів та регуляторних органів, а терміни застосування ІПП залишаються суперечливим питанням. У дослідженні, проведеному групою дослідників з університету Південної Данії, м. Оденсе, оцінювали переваги та наслідки тривалого застосування ІПП [1]. Результати опубліковані в Британському медичному журналі (British Medical Journal).

Результати

З 742 досліджень баз даних Кокрейн (Cochrane data base) та PubMed для огляду відібрано 59 досліджень, в яких час застосування ІПП варіював від >2 тиж до >7 років. Аналіз показав наступне.

У більшості досліджень застосування ІПП було раціоналізовано результатами попередніх досліджень і узагальненими настановами. Поріг часу застосування ІПП визначався тривалістю від 2 тиж до 7 років. Найчастіше ІПП застосовували впродовж ≥1 року та ≥6 міс (відповідно по 10 досліджень). При цьому у близько 40% досліджень застосовували ІПП без належних показань. І лише в 20% досліджень дотримувалися раціонального застосування ІПП.
Призначення ІПП невідповідно до клінічних характеристик пацієнтів призводило до рикошетної гіперсекреції соляної кислоти, яка виникала на 4–8-й тиждень після початку лікування. Це зумовлювало виникнення кислотних симптомів у пацієнтів, які раніше їх не мали.
Раціональним у пацієнтів з симптомами рефлюксу вбачається застосування ІПП >8 тиж. У пацієнтів з клінічними симптомами диспепсії та пептичної виразки тривалість застосування ІПП становить >4 тиж.
У 35 дослідженнях внаслідок тривалого застосування ІПП відмічали серйозні небажані ефекти, тоді як лікувальні переваги від фармакотерапії потенційних кислотозалежних станів виявили лише в 13 дослідженнях. У 8 дослідження досліджувалися ефекти від припинення або зниження дози ІПП.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що більшість призначень тривалих курсів застосування ІПП залишається нераціональною. На думку дослідників, тривале застосування ІПП визначається як застосування впродовж ˃4– ˃8 тиж. Вибір тривалості застосування ІПП базується на клінічних характеристиках пацієнтів.

Список використаної літератури

Haarstrup P.F., Jarboll D.E., Thompson W. et al. (2021) When does proton pump inhibitor treatment become long term? A scoping review. BMJ Open Gastro, 8: e 000563. doi:10.1136/ bmjgast-2020-000563.
Haarstrup P.F., Paulsen M.S., Chistensen R.D. et al. (2016) Medical and non-medical predictors of initiating long-term use of proton pump inhibitors: a nationwide cohort study of first-time users during a 10-year period. Aliment. Pharmacol. Ther., 44: 7887. doi:10.1111/apt.13649pmid:http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27137875.
Revaiah P.C., Kochhar R., Rana S.V. et al. (2018) Risk of small intestinal bacterial overgrowth in patients receiving proton pump inhibitors versus proton pump inhibitors plus prokinetics. JGH Open, 2: 47–53. doi:10.1002/jgh3.12045.
Torvinen-Kliiskinen S., Tolppanen A.-M., Koponen M. et al. (2018) Proton pump inhibitor use and risk of hip fractures among community-dwelling persons with Alzheimer’s disease-a nested case-control study. Aliment. Pharmacol. Ther., 47: 1135–42. doi:10.1111/apt.14589pmid:http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29508411.

Ю.В. Жарікова

Редакція «Український медичний часопис»