Актуальність
Актуальність ранньої діагностики захворювань онкологічного профілю покращує прогноз, якість життя пацієнтів та зменшує вартість медичної допомоги. Одним із методів підтвердження діагнозу є проведення комп’ютерної томографії (КТ). З метою поліпшення виявлення онкозахворювань на ранній стадії в Данії впроваджено програму «Дорожня карта обстеження пацієнта з неспецифічними симптомами раку», яка стала основою національних стандартів обстеження пацієнтів із неспецифічними симптомами при підозрі на рак [2]. Група данських дослідників аналізувала ефективність направлення на КТ-дослідження сімейними лікарями [1]. Результати порівнювали з ефективністю інструментального дослідження, проведеного в лікарні. Результати дослідження опубліковано в журналі «Дослідження ефективності організації охорони здоров’я» (BMC Health Service Research).
Результати
У проспективне когортне дослідження включили 228 552 тис. КТ-сканів, зроблених за направленням сімейного лікаря, та 284 640 КТ-сканів, проведених пацієнтам, що перебували в стаціонарі, за 2013–2016 рр. Досліджували частоту виявлення онкологічних та неонкологічних захворювань. Після аналізу даних отримано наступні результати.
- Не виявлено статистично значущих розбіжностей в кількості направлень на КТ-дослідження сімейними лікарями та лікарями стаціонарів. Однак направлення пацієнта на КТ сімейним лікарем виявилося в 4 рази ефективнішим у разі виявлення неспецифічних симптомів раку та вдвічі ефективнішим за умови виявлення органспецифічних симптомів онкологічного процесу (відношення ризиків (OR) = 4,06, 95% довірчий інтервал (ДІ) 3,9–4,22 і OR=2,27, 95% ДІ 2,23–2,3 відповідно).
- Загалом 35% результатів КТ-дослідження завершуються виявленням патоморфологічних змін, пов’язаних з онкопатологією. Ефективність КТ-дослідження за рекомендаціями сімейних лікарів виявилася на 12% ефективнішою порівняно з КТ-дослідженням у госпіталізовних з будь-яких причин пацієнтів (OR=1,12, 95% ДІ 1,09–1,14).
- Найбільшу розбіжність на користь сімейних лікарів виявлено під час дослідження легень (OR=1,62, 95% ДІ 1,55–1,69), сечового міхура (OR=1,8, 95% ДІ 1,22–1,6), підшлункової залози (OR=1,5, 95% ДІ 1,36–1,65), нирок (OR=1,37, 95% ДІ 1,26–1,49), головного мозку/центральної нервової системи (OR=1,37, 95% ДІ 1,26–1,49).
- Серед неонкологічних діагнозів частота виявлення інсульту (OR=1,3, 95% ДІ 1,27–1,33), розсіяного склерозу (OR=1,43, 95% ДІ 1,19–1,72) та деменції (OR=2,23, 95% ДІ 2,15–2,32) завдяки КТ-дослідженню за рекомендаціями сімейних лікарів виявилася вищою порівняно з дослідженнями під час госпіталізації.
- Аналіз рівня смертності свідчить, що рівень смертності з будь-яких причин в осіб, яким було виконано КТ-дослідження за рекомендацією сімейного лікаря, був нижчим на 12% порівняно з особами, які пройшли КТ-дослідження в стаціонарі (OR=0,88, 95% ДІ 0,86–0,9). Проте рівень летальності від онкопатології виявися нижчим у пацієнтів, які пройшли КТ-дослідження під час госпіталізації з будь-яких причин, та становив 2% проти 3% рівня летальності у пацієнтів, яких на КТ-дослідження направлено сімейними лікарями (OR=1,26, 95% ДІ 1,21–1,3).
Висновки
Таким чином, дослідники дійшли висновку, що більша результативність КТ-дослідження з виявлення онкопатології за рекомендаціями лікарів загальної практики, ймовірно, пов’язана з наданням медичної допомоги більш численним групам населення. Тому легкий доступ сімейних лікарів до методів візуалізації є важливим інструментом для зниження рівня смертності та покращання якості життя населення.
Список використаної літератури
- Damhus C.S., Siersma V., Birkmose A.R. et al. (2022) Use and diagnostic outcomes of cancer patient pathways in Denmark — is the place of initial diagnostic work-up an important factor? BMC Health Services Research, 22: 130. doi.org/10.1186/s12913-022-07545-x.
- Stenman E., Palmér K., Rydén S. et al. (2021) Diagnostic center for primary care patients with nonspecific symptoms and suspected cancer: compliance to workflow and accuracy of tests and examinations. Scand. J. Prim. Health Care, 39 (2): 148–56. doi.org/10.1080/02813432.2021.1913892.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»
