МОЗ України опублікувало для громадського обговорення проєкт наказу «Про організацію надання алергологічної допомоги населенню України».
Мета
Проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію надання алергологічної допомоги населенню України» (далі — проєкт наказу) розроблено з метою реалізації абзацу шостого статті 33 та абзацу тринадцятого статті 352 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я», абзацу двадцятого підпункту 10 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267, для подальшого розвитку організації та надання алергологічної допомоги населенню України, втілення сучасних наукових знань у клінічну практику, удосконалення спеціалізованої діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги населенню України відповідно до сучасних досліджень з етіології, патогенезу і перебігу алергічних захворювань, з урахуванням новітніх тенденцій щодо обрання діагностичної тактики та терапевтичної стратегії під час ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями.
Обґрунтування необхідності прийняття проєкту акта
Проєкт наказу розроблено відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 р. № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я» та з урахуванням вимог рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи № R (97) 17 з розроблення та впровадження систем удосконалення якості в охороні здоров’я, Rec (2001) 13 щодо методології розроблення настанов з найкращої практики медичної допомоги.
Ефективна державна політика у сфері охорони здоров’я сприяє покращенню медичного обслуговування населення, забезпечує законність та стабільність діяльності галузі і гарантує доступність, якість, ефективність та безпеку лікарських засобів.
Необхідність прийняття регуляторного акта зумовлена несприятливою ситуацією, що склалася з поширенням алергічних захворювань у всьому світі, — воно набуває катастрофічних масштабів, причому як в розвинених, так і країнах, що розвиваються.
До цих захворювань належать бронхіальна астма, алергічний риніт, анафілаксія, медикаментозна і харчова алергія, алергія на отруту комах, атопічний дерматит, кропив’янка та ангіоневротичний набряк.
Вкрай серйозною є проблема алергії в дитячому віці — за останні 20 років поширеність даної патології особливо зросла. Незважаючи на це, навіть в розвинених країнах медична допомога пацієнтам з алергічними захворюваннями далека від досконалості, і лише в окремих державах її можна вважати адекватною.
У багатьох країнах залежно від конкретної нозологічної форми лікуванням пацієнтів з алергічними захворюваннями займаються фахівці вузького профілю — пульмонологи, оториноларингологи, дерматологи, які найчастіше розглядають алергію тільки через призму своєї спеціальності, тобто в контексті того чи іншого органу або системи, в той час як алергія найчастіше має поліорганний характер.
Наприклад, алергічний риніт, кон’юнктивіт і бронхіальна астма маніфестують, як правило, у поєднанні між собою, уражуючи три різних органи, що дозволяє вважати їх коморбідними захворюваннями.
Оскільки поширеність алергії стрімко збільшується, її необхідно розглядати як одну з головних проблем системи охорони здоров’я. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у всьому світі алергічний риніт відмічають у сотень і мільйонів людей, астму — у близько 350 млн. Ці захворювання помітно знижують якість життя як самих пацієнтів, так і членів їх сімей, негативно позначаються на соціально-економічному добробуті суспільства.
Надавати допомогу пацієнтам з алергією повинні лікарі-алергологи відповідно до стандартів для цих захворювань. Відсутність спеціалізованої медичної допомоги зумовлює високу захворюваність і смертність, яких можна було б уникнути, а також значне збільшення витрат на лікування даної патології з національного бюджету. Наприклад, експертами ВООЗ підраховано, що кожного року від астми вмирає близько 250 тис. осіб.
Україна не є винятком: за даними різних досліджень, у 7–22% населення України відмічають алергічний риніт та алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів, у 15% дорослих та 5% дітей — риносинусит. А оскільки клінічної відокремленої моделі допомоги при алергії практично не існує, боротьба з алергією має варіабельний і фрагментарний характер, що призводить до зниження якості життя хворих, підвищення захворюваності та смертності, значних фінансових витрат, а хворі змушені звертатися до фахівців бездоказової альтернативної медицини.
Основні положення проєкту акта
Проєкт наказу передбачає затвердження таких документів:
- Структура надання алергологічної допомоги в Україні.
- Примірне Положення про регіональний алергологічний центр.
- Примірне Положення про обласний (міський) алергологічний центр.
- Примірне положення про відділення алергології закладу охорони здоров’я, який надає стаціонарну медичну допомогу.
- Примірне положення про кабінет лікаря-алерголога амбулаторно-поліклінічного закладу охорони здоров’я.
- Примірний перелік оснащення кабінету лікаря-алерголога.
- Перелік основних показань для направлення пацієнта на консультацію до лікаря-алерголога та перелік медичної документації та обстежень.
- Перелік показань для направлення пацієнта з алергічним захворюванням до лікарів інших спеціальностей.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
