Остеоартрит: емболізація гілок колінної артерії як метод лікування

Остеоартрит (ОА) є найпоширенішим захворюванням суглобів і провідною причиною інвалідності у світі. Наявні дані свідчать, що ОА колінного суглоба (ОАКС) глобально за частотою займає 11-те місце серед факторів втрати працездатності. Розвиток ОА супроводжується наростаючим больовим синдромом у суглобах та зниженням якості життя пацієнтів. На розвиток ОА можуть впливати багато факторів, такі як вік, надмірна маса тіла, атеросклероз, цукровий діабет та гормональні порушення, спадковий фактор, навантаження, пов’язані з професійним спортом, ревматичні захворювання [1].

На ранніх стадіях ОА лікування складається з комплексу фізичних вправ, контролю маси тіла та застосування місцевих або пероральних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Додатково засторовують бандажі та/або внутрішньосуглобові ін’єкції кортикостероїдів [2]. Термінальна стадія ОАКС потребує хірургічної реконструкції колінного суглоба, однокомпонентної або тотальної артропластики колінного суглоба. Однак не всі резистентні до консервативної терапії пацієнти автоматично підлягають хірургічному лікуванню, а деякі рішуче відмовляються від його проведення, незважаючи на посилення болю та спричинені хворобою обмеження [3].

Результати емболізації колінної артерії

Ефективне зниження болю в колінних суглобах відзначалося у пацієнтів з ОА після емболізації гілок колінної артерії (genicular artery embolization — GAE), припиняється периартикулярний неоангіогенез [4, 5, 6]. Виявлене зменшення вираженості симптомів болю в поєднанні з сучасним розумінням патофізіології ОАКС відкриває нові лікувальні можливості навіть для пацієнтів із вищезгаданої групи. Саме вплив на ангіогенез, який при ОА посилюється, зокрема в синовіальному і остеохондральному з’єднанні, потенційно зменшує вираженість больових симптомів [7]. Вважається, що ангіогенез також пов’язаний із синовітом, остеохондральними ураженнями та утворенням остеофітів. Крім того, ангіогенез супроводжується вростанням нерва в тканини, які зазвичай не іннервуються. Таким чином, зниження ангіогенезу шляхом GAE потенційно може чинити позитивний вплив на симптоми ОАКС [8].

Y. Okuno та співавтори використовували GAE для зниження ангіогенезу у 95 пацієнтів з ОАКС [9]. Вони виявили значне зменшення вираженості болю за шкалою остеоартриту WOMAC (від 0–20) з індексу 12,1 на початковому рівні до індексу 2,6 через 24 міс. В іншому недавньому дослідженні 20 пацієнтів Bagla та співавтори виявили значне зниження середнього показника болю за візуальною аналоговою шкалою оцінки болю (VAS; 0-100) з 76 пунктів до 29 [10]. Однак обидва результати були отримані в межах проспективних нерандомізованих когортних досліджень. Отже, невідомо, яка частина спостережуваного ефекту пов’язана з ефектом плацебо. Добре відомо, що ефект плацебо відіграє головну роль у лікуванні ОАКС, і що тип лікування є визначальним фактором для величини ефекту плацебо, який, як було показано, є вищим для інвазивних методів лікування [11].

Методика виконання лікувальної емболізації гілок колінної артерії

Процедуру виконує інтервенційний радіолог, який має досвід в емболізації судин. Під місцевою анестезією проводиться введення антеградного катетера 4-го діаметру за французькою шкалою (Fr) в загальну стегнову артерію. Початкову цифрову субтракційну ангіографію, спрямовану на судини навколо коліна, виконують із застосуванням йодиксанолу 320 мг I/мл. Судини, що підлягають емболізації, катетеризують за допомогою мікрокатетера 1,8 Fr з мікропровідником і емболізують за допомогою мікросфер діаметром 75 або 100 мкм, розчинених у 20 мл рентгеноконтрастної речовини, — до досягнення стабільної зупинки кровообігу. За неможливості впевненого вибору судини емболізують дистальну гілку колінної артерії, локалізовану відповідно до найбільш болючої ділянки суглоба. Після завершення процедури емболізації катетер видаляють, а місце проколу стискають вручну протягом 10 хв, після чого пацієнта іммобілізують щонайменше на 3 год з подальшою випискою. Час виконання процедури — 1–2 год [8].

У фіктивній групі пацієнтів всі приготування до виконання втручання бути ідентичними, як і в групі лікування. Після анестезії було зроблено невеликий розріз, що імітує розріз у групі GAE. Інтервенційний рентгенолог робив вигляд, що вводить катетер у стегнову артерію та виконує ангіографію та емболізацію. При цьому загальну стегнову артерію не проколюють. С-дугу ангіографічної системи і стіл під час фіктивної процедури переміщують, імітуючи фактичну процедуру; однак зображення фактично не отримують, щоб уникнути зайвого опромінення. Фальшива процедура триває приблизно стільки ж часу, скільки й фактичне втручання. Після обох процедур місце розрізу стискають вручну протягом 10 хв, після чого пацієнта іммобілізують щонайменше на 3 год з подальшою випискою. Перед випискою у всіх пацієнтів перевіряють умови рандомізації, запитавши, до якої групи, на їхню думку, вони розподілені [8].

Висновки

Ефективність методики емболізації гілок колінної артерії при лікуванні ОАКС доведена результатами багатьох досліджень з різним дизайном та метою. Але об’єднувальним для всіх них є зниження визначених за різними шкалами показників болю — найтяжчого симптому ОА. Крім того, метод емболізації при ОА є важливим інструментом вивчення патогенезу цього захворювання.

Список використаної літератури

Palazzo C., Ravaud J.F., Papelard A. et al. (2014) The burden of musculoskeletal conditions. PLoS One, 9(3): e90633.
McAlindon T.E., Bannuru R.R., Sullivan M.C. et al. (2014) OARSI guidelines for the non-surgical management of knee osteoarthritis. Osteoarthritis Сartilage, 22(3): 363–388.
Sansom A., Donovan J., Sanders C. et al. (2010) Arthritis Care Res (Hoboken), 62(9): 1252-1257.
Padia S.A., Genshaft S., Blumstein G. et al. (2021) Genicular artery embolization for the treatment of symptomatic knee osteoarthritis. JBJS Open Access, 21; 6(4): e21.00085.
Little M.W., Gibson M., Briggs J. (2021) Genicular artery embolization in patients with osteoarthritis of the knee (GENESIS) using permanent microspheres: Interim analysis. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 44(6): 931–940.
Torkian P., Golzarian J., Chalian M. et al. (2021) Osteoarthritis-related knee pain treated with genicular artery embolization: A systematic review and meta-analysis. Orthop. J Sports. Med., 14; 9(7): 23259671211021356.
Mapp P.I., Walsh D.A. (2012) Mechanisms and targets of angiogenesis and nerve growth in osteoarthritis. Nature reviews rheumatology, 8(7): 390–398.
Zadelhoff T.A., Moelker A., Bierma-Zeinstra S.M. et al. (2022) Genicular artery embolization as a novel treatment for mild to moderate knee osteoarthritis: protocol design of a randomized sham-controlled clinical trial. Trials, 8; 23(1): 24.
Okuno Y., Korchi A.M., Shinjo T., Kato S. (2017) Midterm clinical outcomes and MR imaging changes after transcatheter arterial embolization as a treatment for mild to moderate radiographic knee osteoarthritis resistant to conservative treatment. J. Vasc. Interv. Radiol., 28(7): 995–1002.
Bagla S., Piechowiak R., Hartman T. et al. (2020) Genicular artery embolization for the treatment of knee pain secondary to osteoarthritis. J. of Vasc. Interv. Radiol., 31(7): 1096–1102.
Zhang W., Robertson J., Jones A.C. et al. (2008) The placebo effect and its determinants in osteoarthritis: meta-analysis of randomised controlled trials. Ann. Rheum. Dis., 67(12): 1716–1723.

Олександр Гузій