Інгібітори холінестерази: небажані ефекти в лікуванні пацієнтів з деменцією

Актуальність

Деменція — група симптомів, пов’язаних із погіршенням пам’яті, мислення, планування та інших когнітивних навичок. Серед осіб з деменцією близько 60–80% мають хворобу Альцгеймера. Незважаючи на те що інгібітори холінестерази є основними засобами в лікуванні пацієнтів із зазначеними станами, їх застосування нерідко супроводжується розвитком небажаних проявів гіперактивності сечового міхура (ГСМ), потребуючи призначення антимускаринових препаратів [2]. Водночас обсяг порівняльної інформації щодо розвитку вказаного побічного ефекту при використанні різних представників групи антихолінестеразних (АХЕ) препаратів є обмеженим [1]. У новому дослідженні співробітниками Фармацевтичного коледжу Х’юстонського університету (College of Pharmacy, University of Houston), США, проаналізовано ризики розвитку ГСМ при застосуванні окремих АХЕ засобів у осіб літнього віку з деменцією. Встановлено, що призначення донепезилу було пов’язане з підвищенням ризику небажаних проявів ГСМ на 13% порівняно із застосуванням ривастигміну. Результати порівняльної оцінки опубліковано в «Журналі Американського геріатричного товариства» («Journal of the American Geriatrics Society») 2 грудня 2021 р. [3].

Матеріали та результати дослідження

Роботу проведено за принципами ретроспективного когортного дослідження, в якому оцінювали стан осіб похилого віку (≥65 років) з діагнозом деменції на тлі призначення одного з трьох АХЕ препаратів (донепезил, галантамін та ривастигмін). Осіб із встановленим діагнозом ГСМ або тих, яким призначалися антимускаринові препарати чи мірабегрон в основний період спостереження, було виключено з дослідження. Основною метою дослідницького пошуку було відстеження розвитку симптомокомплексу ГСМ або призначення антимускаринових засобів чи мірабегрону протягом 6 міс від початку застосування інгібіторів холінестерази. Для оцінки ризиків розвитку симптомокомплексу ГСМ серед пацієнтів, які отримували донепезил, галантамін та ривастигмін, застосовували багатофакторну регресію пропорційних ризиків Кокса.

У цілому проаналізовано стан 524 975 осіб літнього віку з деменцією, які отримували будь-який з трьох визначених АХЕ засобів (донепезил — 80,72%, ривастигмін — 16,41%, галантамін — 2,87%). Загалом у 5,07% осіб протягом наступних 6 міс після початку призначення АХЕ препаратів діагностовано розвиток проявів ГСМ або визначено необхідність призначення антимускаринових засобів чи мірабегрону. За даними статистичного аналізу із застосуванням багатофакторної регресії пропорційних ризиків Кокса, виявлено, що призначення донепезилу підвищує ризик проявів ГСМ порівняно з ривастигміном на 13% (1,13; 95% довірчий інтервал 1,08–1,28; p<0,0001). Однак не виявлено різниці між ризиками розвитку цього стану при застосуванні галантаміну та ривастигміну. Також отримані результати узгоджувалися з узагальненими прискореними моделями статистичної оцінки.

Висновки

Отже, проведений аналіз засвідчив, що ризик розвитку небажаних побічних проявів у вигляді симптомокомплексу ГСМ варіює залежно від типу призначеного препарату групи інгібіторів холінестерази. Зокрема, імовірність розвитку вказаних ускладнень є найвищою при застосуванні донепезилу порівняно з ривастигміном. Таким чином, отримані результати підтверджують необхідність клінічного розуміння та усвідомленого контролю захворюваності, пов’язаної з прийомом ліків в осіб похилого віку з деменцією.

Список використаної літератури

1. Li D.D., Zhang Y.H., Zhang W. et al. (2019) Meta-analysis of randomized controlled trials on the efficacy and safety of donepezil, galantamine, rivastigmine, and memantine for the treatment of Alzheimer’s disease. Front. Neurosci., 15 May. doi: 10.3389/fnins.2019.00472.
2. Masurkar P.P., Chatterjee S., Sherer J.T. et al. (2021) Antimuscarinic cascade across individual cholinesterase inhibitors in older adults with dementia. Drugs Aging, 38(7): 593–602. doi: 10.1007/s40266-021-00863-5.
3. Masurkar P.P., Chatterjee S., Sherer J.T. et al. (2021) Risk of overactive bladder associated with cholinesterase inhibitors in dementia. J. Am. Geriatr. Soc., 2 Dec. doi: 10.1111/jgs.17579.

Наталія Савельєва-Кулик
Редакція журналу «Український медичний часопис»