Міністерством охорони здоров’я України на громадське обговорення винесено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Документальне забезпечення організації реабілітації у сфері охорони здоров’я».
Мета
Метою прийняття проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Документальне забезпечення організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» (далі — проєкт акта) є нормативно-правове регулювання надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я в Україні, зокрема забезпечення необхідними допоміжними (технічними) засобами реабілітації на всіх етапах реабілітації.
Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проєкт акта розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля від 01.02.2021 р. № 53301/1/1-20 відповідно до статей 4, 23, 24 та абзацу другого підпункту 1 пункту 3 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» (далі — Закон), абзаців дев’ятого, одинадцятого, чотирнадцятого підпункту першого та підпункту другого пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 р. «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою», введеного в дію Указом Президента України від 18 серпня 2021 р. № 369/2021 (далі — Рішення).
Відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ВООЗ від 26 травня 2018 р. WHA71.8 країни-члени зобов’язані розробляти, впроваджувати та зміцнювати політики та програми за необхідності покращення доступу до допоміжних технологій у рамках універсального покриття охороною здоров’я та/або соціальними послугами.
Рішенням наголошується на забезпеченні надання повноцінної реабілітаційної допомоги громадянам з першого дня звернення з травмою чи захворюванням, уніфікації підходів до надання такої допомоги на основі доказових міжнародних практик, відповідних стандартів і протоколів, розширенні реабілітаційних пакетів у Програмі медичних гарантій шляхом об’єднання різних бюджетних програм реабілітації та вдосконалення підходів до забезпечення необхідними допоміжними (технічними) засобами реабілітації на всіх етапах реабілітації.
Для документального забезпечення надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я особам з обмеженнями повсякденного функціонування відповідно до закону запроваджується індивідуальний реабілітаційний план, який розробляється мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі результатів реабілітаційного обстеження особи, що визначає мету та завдання реабілітації та комплекс заходів, необхідних для їх досягнення, та відповідно до якого відбувається забезпечення осіб, що потребують реабілітації допоміжними (технічними) засобами реабілітації.
Індивідуальний реабілітаційний план розробляється на підставі державного типового плану реабілітації, яким встановлено перелік заходів з реабілітації у сфері охорони здоров’я, перелік допоміжних (технічних) засобів реабілітації, медичних виробів (виробів медичного призначення), що можуть надаватися особам з обмеженнями повсякденного функціонування, яким надається реабілітаційна допомога, до проведення медико-соціальної експертизи, встановлення стійкого обмеження життєдіяльності та визначення групи інвалідності.
31 грудня 2020 р. закон набув чинності, а з 30 червня 2021 р. був введений в дію, що створило законодавче підґрунтя для запровадження сучасної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я в Україні.
З 1 квітня 2020 р. програма державних гарантій медичного обслуговування населення вперше в історії України започаткувала окреме фінансування реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я за трьома реабілітаційними пакетами (протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів згідно з офіційною термінологією) та декларувала наявність реабілітації в нереабілітаційних пакетах (протягом гострого реабілітаційного періоду згідно з офіційною термінологією).
Такий принцип замовлення та фінансування медичних послуг з реабілітації у сфері охорони здоров’я у майбутньому набуде міжсекторального застосування. За період провадження медичних послуг за реабілітаційними пакетами, кількість надавачів відповідної допомоги в країні, які отримують фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України збільшилось (у 2020 р. – 249, у 2021 р. – 311), проте дотепер на практиці документування наданої допомоги та, головне, її результатів за відсутності нормативно-правових актів відбувається згідно з локальними розробками закладів-надавачів такої допомоги.
Інтерфейс усіх наявних медичних інформаційних систем закладів охорони здоров’я в частині реабілітаційної допомоги побудований в основному на чинній застарілій нормативній базі або прилаштований відповідно до принципів надання медичної допомоги.
Тож зважаючи на зазначене вище, на сьогодні відбувається оплата тільки факту надання медичної послуги з реабілітаційної допомоги без оцінки її результативності та без використання єдиної системи документообігу, яка забезпечила би можливість порівняння ефективності надання допомоги різними надавачами країни.
Реформування системи медико-соціальної експертизи (далі — МСЕК) буде потребувати наявності об’єктивної інформації про стан функціонування особи зі стійким обмеженням життєдіяльності та його зміни в результаті наданої реабілітаційної допомоги, починаючи із гострого реабілітаційного періоду.
Потреба у забезпеченні осіб, які потребують реабілітації, допоміжними (технічними) засобами реабілітації (далі — ДТЗР), починаючи із гострого реабілітаційного періоду, частково вирішена через наявність вимог до переліку обладнання у реабілітаційних пакетах (містять необхідний перелік для забезпеченні ДТЗР), проте протягом гострого реабілітаційного періоду, який покривається нереабілітаційними пакетами, та поза межами закладів охорони здоров’я не покривається жодним з пакетів до огляду МСЕК та визначення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю», таке забезпечення відсутнє.
На необхідності забезпечення осіб, які потребують реабілітації, допоміжними (технічними) засобами реабілітації наголошують документи ВООЗ та Рішення.
Проєкт акта має вперше в історії України забезпечити нормативне підґрунтя для вчасного забезпечення осіб, які потребують реабілітації, ДТЗР та запровадження уніфікованої системи організації та документування реабілітаційної допомоги, контролю її якості та результатів, що ґрунтується на моделі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (далі — МКФ).
Основні положення проєкту акта
Проєктом акта затверджується Державний типовий план реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, Додаток 1 і Додаток 2 до нього, Порядок забезпечення осіб з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними (технічними) засобами реабілітації та Положення про індивідуальний реабілітаційний план та порядок його фінансування та реалізації, за допомогою яких на підставі сучасного міжнародного досвіду пропонується здійснювати вчасне забезпечення осіб, які потребують реабілітації, ДТЗР та пропонується запровадити уніфіковану систему організації та документування, контролю якості та результативності надання реабілітаційної допомоги, що ґрунтується на моделі МКФ.
Див. також Фінансово-економічні розрахунки
Нові засади забезпечення осіб, які потребують реабілітації, ДТЗР, запровадження уніфікованої системи організації та документування, контролю якості та результативності надання реабілітаційної допомоги, що ґрунтується на моделі МКФ, розроблено з метою побудови дієздатної та ефективної системи реабілітації у сфері охорони здоров’я та поза її межами, що фактично відповідає принципам пацієнтоцентричності, цілеспрямованості, своєчасності, послідовності, безперервності та функціональної спрямованості і використовує принципи доказової реабілітації.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
