Розглянуто законопроєкт щодо повноважень та діяльності НСЗУ

24 листопада 2021 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Народні депутати розглянули у першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» (№ 6306).

Обґрунтування необхідності прийняття Закону

У пояснювальній записці до документа йдеться, що на сьогодні Національна служба здоров’я України (НСЗУ) функціонує як єдиний державний закупівельник медичних послуг, що акумулює фінансові ресурси Державного бюджету України, призначені для оплати таких послуг, та безпосередньо здійснює розрахунки із закладами охорони здоров’я, а також здійснює моніторинг дотримання ними визначених договорами вимог щодо якості надання медичних послуг.

Основними завданнями НСЗУ є:

• реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;
• виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
• внесення на розгляд міністра охорони здоров’я України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;
• забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я;
• розробка проєкту Програми медичних гарантій.

З початку впровадження в Україні Програми медичних гарантій виникла низка проблем, що потребує законодавчого уточнення з огляду на практичну діяльність НСЗУ щодо реалізації програми, взаємодії з законтрактованими закладами охорони здоров’я, а також забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я та дотримання законодавства про захист персональних даних у частині, що стосуються медичного обслуговування.

Зокрема, виникали ситуації, які загрожували продовженню ефективної реалізації програми медичних гарантій в інтересах пацієнтів. Так, наприклад, подекуди шляхом прийняття нормативно-правових актів кошти програми медичних гарантій могли спрямовуватися не на оплату медичних послуг чи лікарських засобів, а на підтримку діяльності закладів охорони здоров’я, що не є ефективними та не демонструють високі показники якості медичного обслуговування населення. Такий нераціональний підхід призводив до непрозорого використання коштів програми медичних гарантій і, що найгірше – через такі дії знижується конкурентність дійсно ефективних закладів охорони здоров’я. Продовження такої практики зумовлюватиме подальший хронічний дефіцит коштів в системі охорони здоров’я і жодним чином не забезпечуватиме реалізацію пацієнтами їх права на безоплатну медичну допомогу.

З іншого боку, на практиці виникають ситуації, коли заклади охорони здоров’я не дотримуються вимог щодо їх діяльності, закріплених у договорі про медичне обслуговування населення, що потребує відповідного реагування з боку НСЗУ, насамперед із застосуванням механізму моніторингу, який полягає у перевірці дотримання надавачами послуг умов договорів, для чого питання доступу фахівців НСЗУ до персональних даних пацієнтів, яким надано медичні послуги за такими договорами, потребує законодавчого врегулювання.

Окрім цього, потребує законодавчого врегулювання питання надання паліативної допомоги в Україні, оскільки чинні положення Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» застарілі та не відображають актуальний порядок надання паліативної допомоги. Визначення, яке вживається в чинному законодавстві, повинно відповідати визначенню, яке використовується Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Крім того, варто враховувати різницю між різними типами паліативної допомоги, як тієї, що надається в межах первинної медичної допомоги, так і спеціалізованої.

Також, потребує врегулювання питання щодо відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, у разі якщо лікування здійснювалося за кошти державного бюджету в рамках програми медичних гарантій.

Таким чином, уточнення законодавства щодо повноважень та діяльності НСЗУ, порядку реалізації програми медичних гарантій необхідні для підвищення ефективності медичного обслуговування населення і попередження ризиків порушення прав громадян на медичну допомогу, передбачених законодавством України.

Цілі і завдання законопроєкту

Законопроєкт спрямований на підвищення ефективності діяльності НСЗУ як єдиного державного закупівельника медичних послуг, покращення медичного обслуговування населення, а також виконання рішення Ради національної безпеки і оборони від 30 липня 2021 р. «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».

Загальна характеристика і основні положення законопроєкту

Законопроєкт передбачає:

• доповнення норми Цивільного кодексу України про відшкодування особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, закладу охорони здоров’я витрат на лікування потерпілого, з метою забезпечення повернення коштів, які такий заклад охорони здоров’я отримав за програмою медичних гарантій до Державного бюджету України;
• оновлення положень, що встановлюють засади надання паліативної допомоги;
• забезпечення доступу працівників уповноваженого органу, що беруть участь у здійсненні моніторингу стосовно виконання договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію, до інформації, яка міститься, в тому числі в електронній системі охорони здоров’я, для виконання їх посадових обов’язків щодо обробки такої інформації з дотриманням вимог законодавства України про захист персональних даних;
• законодавче закріплення механізму порядку реалізації програми медичних гарантій шляхом надання повноважень Кабінету Міністрів України щодо його затвердження;
• актуалізацію та уточнення положень, що стосуються функцій НСЗУ як органу, уповноваженого на реалізацію програми медичних гарантій, зокрема, закріплення повноважень стосовно розробки документів, необхідних для укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
• закріплення на законодавчому рівні умови щодо необхідності відповідності закладів охорони здоров’я вимогам до надавачів медичних послуг, зокрема, щодо їх автономізації, а також умов щодо укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
• виключення можливості витрачання коштів платників податків, з яких формується бюджет програми медичних гарантій, на цілі, які не стосуються безпосередньо оплати медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
• закріплення на законодавчому рівні вимоги щодо відпуску лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, за рецептом;
• уточнення вимоги щодо реімбурсації у 2022 р. лікарських засобів, включених до Національного переліку лікарських засобів, стосовно препаратів інсуліну та лікарських засобів для лікування нецукрового діабету;
• забезпечення належного функціонування та ефективної діяльності Ради громадського контролю НСЗУ;
• врегулювання питань, повʼязаних із забезпеченням розвитку електронної системи охорони здоровʼя (розробка проєктів відповідних національних класифікаторів, ведення та актуалізація необхідних класифікацій та їх кодування, здійснення дослідницького та статистичного аналізу медичної інформації тощо), а також із розширенням функціональності цієї системи стосовно накопичення, зберігання та обробки медичної інформації щодо громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання.

Обговорення

Представляючи законопроєкт, одна з його авторів, народний депутат Ольга Стефанишина звернула увагу, що в законопроєкті пропонується:

• закріпити повноваження НСЗУ щодо моніторингу відповідності лікарень встановленим вимогам;
• визначити, що кошти Програми медичних гарантій можуть використовуватися виключно на надання медичних послуг;
• внести поправки стосовно використання електронної системи охорони здоров’я;
• надати можливість більш ефективно впроваджувати надання додаткових послуг за кошти пацієнтів;
• відкоригувати типи надання медичної допомоги відповідно до міжнародних практик;
• ввести поняття електронного реєстру орфанних пацієнтів.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко висловився на підтримку законопроєкту, оскільки, за його словами, він усуває розбіжності і неузгодженості в законодавстві щодо реалізації Програми медичних гарантій; встановлює можливість персональної обробки даних з метою виконання договорів про медичну допомогу; встановлює, що Програма медичних гарантій затверджується Кабінетом Міністрів; об’єднує поняття вторинна і третинна медична допомога; врегульовує модель госпітальних округів і поділ закладів охорони здоров’я за кластерним принципом; деталізує процедуру затвердження платних послуг; встановлює можливість залучення до надання медичної допомоги студентів та інтернів на період карантину або іншої надзвичайної ситуації; уточнює вимоги щодо реімбурсації лікарських засобів у 2022 р. і включення до Національного переліку лікарських засобів.

Учасники засідання висловили зауваження до проєкту, які можуть бути враховані під час його підготовки до другого читання.

Рішення Комітету

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Інші питання

Члени Комітету прийняли звернення до Голови Верховної Ради щодо спрямування невикористаних коштів, передбачених для Верховної Ради України у державному бюджеті поточного року, на систему охорони здоров’я.

Міністр охорони здоров’я запропонував спрямувати зекономлені 56 млн грн на програму розвитку системи екстреної медичної допомоги, модернізації закладів системи охорони здоров’я для закупівлі додаткового обладнання у ковідні лікарні.

Народні депутати також затвердили пропозиції Комітету до проєкту Плану законопроєктної роботи на 2022 р.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами rada.gov.ua