«Прийде день, коли будь-хто зможе купити пеніцилін у будь-якому магазині, і від неправильного застосування бактерії стануть резистентними до пеніциліну», — сказав свого часу Александер Флемінг, який відкрив перший антибіотик ще 93 роки тому.
Відтоді відкрито або синтезовано сотні препаратів для лікування не тільки бактеріальних, але й грибкових інфекцій, вірусних захворювань та інфекцій, спричинених найпростішими та гельмінтами. З їх допомогою вдалося врятувати мільйони людських життів. Проте в медалі завжди є зворотний бік — через широку доступність, самолікування й некваліфіковане призначення антибіотики вже до 2050 р. можуть стати причиною смерті близько 10 млн людей щороку. Усе через розвиток стійкості в бактерій, грибів, вірусів до антимікробних препаратів, до яких вони раніше були чутливими.
Під час пресбрифінгу до Всесвітнього тижня правильного застосування антибіотиків експерти обговорили проблеми та виклики, що породжуються надмірним споживанням антибіотиків.
Антимікробна резистентність — проблема світового масштабу
«Сьогодні ми говоримо вже не про антибіотикорезистентність, а про антимікробну резистентність, оскільки розвиток стійкості до протигрибкових, противірусних, протималярійних препаратів становить не меншу загрозу для громадського і глобального здоров’я. Це природній процес, який, на жаль, не можна повністю зупинити», — зазначив Аркадій Водяник, національний фахівець ВООЗ із профілактики інфекцій та інфекційного контролю.
Це проблема світового масштабу. Уже зараз, за даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тис. людей. Особливо поширена антибіотикорезистентність у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, до яких можна віднести й нашу державу. Зокрема, з початком пандемії COVID-19 ця проблема проявилася ще більше.
Самолікування антибіотиками
«Хоча антибіотики не здатні ні попереджувати, ні лікувати вірусні інфекції, пандемія COVID-19 призвела до суттєвого зростання застосування антибактеріальних засобів. Більшість пацієнтів визнали, що приймали антибіотик, навіть коли не були інфіковані COVID-19, бо вважали, що це сприятиме профілактиці інфекції. Встановлено, що серед пацієнтів із тяжкою COVID-19 інфекцією лише у 15% виявлена також бактеріальна інфекція, однак антибіотики приймали 75% з них», — Микола Хайтович, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
В останні роки в багатьох країнах активно в закладах охорони здоров’я впроваджуються програми адміністрування антимікробних препаратів. Україна — не виняток. Зокрема, з ухваленням наказу МОЗ від 3.08.2021 р. № 1614 створюються передумови для комплексного поетапного впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю. У тому числі затверджено інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я. А це дасть можливість підвищити обізнаність лікарів-клініцистів про підходи до раціональної антимікробної терапії, а для пацієнтів — сприятиме отриманню якісної медичної допомоги.
Правила застосування антибіотиків
Прості, але дуже ефективні правила застосування антибіотиків нагадав Роман Колесник, керівник відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я:
- бережіть себе, якщо маєте високий ризик інфікування;
- дотримуйтеся правил особистої гігієни й особливо гігієни рук;
- виконуйте рекомендації лікаря, якщо вам призначили антибіотик;
- домашні тварини можуть бути переносниками мікроорганізмів із резистентністю, тому дотримуйтеся гігієни рук при догляді за ними;
- вакцинуйтеся — будь-яка інфекція, якій можна запобігти, це зменшення застосування антимікробних лікарських засобів, а отже і зниження поширення збудників інфекційних хвороб;
- дотримуйтеся правил безпечного сексу;
- зберігайте продукти й готуйте їжу безпечно.
Дотримання кожним цих заходів допоможе зберегти антибіотики для наступних поколінь і не повернутися людству в доантибіотикову еру.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами phc.org.ua
