Субклінічний перебіг ревматичної хвороби серця. Ефективність вторинної профілактики

Актуальність

Ревматична хвороба серця (РХС) відмічається у 1,3% дорослої популяції та щороку призводить до смерті 306 тис. осіб [1, 4].

Основним патогенетичним ланцюгом РХС наразі вважається виникнення аутоімунного запалення, індукованого β-гемолітичним стрептококом групи А. У результаті ураження та деформації клапанного апарату серця формуються стеноз та/або серцева недостатність. Основним інструментальним методом виявлення прихованої РХС вважається ультразвукове дослідження серця [3]. Однак труднощі діагностики РХС пов’язані з переважно субклінічним перебігом захворювання, що призводить до виявлення РХС на стадії виникнення ускладнення, наслідком якого є розвиток серцевої недостатності та/або мітрального стенозу. Аби зменшити негативні соціальні наслідки пізньої діагностики РСХ, особливо високий рівень смертності серед осіб працездатного віку, необхідно активне впровадження масового скринінгу з метою виявлення субклінічної форми РСХ. Для обґрунтування та поширення ехокардіографічного скринінгу групою дослідників з Дитячої лікарні Медичного центру м. Цинцинаті, штат Огайо, США, проведене дослідження ефективності вторинної профілактики РХС шляхом застосування  G-бензатин бензилпеніциліну [2]. Результати опубліковані в «Медичному журналі Нової Англії» (New England Journal of Medicine).

Результати

У контрольоване дослідження з випадковою вибіркою включено 102 тис. дітей та підлітків після проведення ультразвукового дослідження серця за критеріями Всесвітньої федерації серця (2012 р.). Серед 3327 пацієнтів з підозрою на гостру ревматичну лихоманку діагноз був підтверджений у 926 дітей. В аналіз було включено 818 учасників, з яких 799 (97,7%) завершили дослідження. Учасники дослідження з легкими та помірними ознаками ураження клапанів серця отримували профілактичну дозу G-бензатин бензилпеніциліну кожні 4 тиж. Первинною кінцевою точкою обрали частоту виявлення ураження клапанного апарату серця через 13 міс та наприкінці 2-го року після проведення вторинної профілактики. Вторинною кінцевою точкою було виявлення ознак регресії ураження клапанів при проведенні ехокардіографії через 2 роки. Додатково досліджували профіль безпеки вторинної фармакопрофілактики.

Аналіз отриманих результатів надав наступне. Негативну динаміку функціонального стану клапанного апарату серця через 2 роки виявлено у 0,8% учасників інтервенційної групи з субклінічним перебігом РСХ порівняно з 8,2% пацієнтів з контрольної (різниця ризику = -7,5 відсоткових пунктів, 95% довірчий інтервал (ДІ) -10,2 − -4,7, р˂ 0,001). У учасників інтервенційної групи з клінічними ознаками РСХ через частота прогресування ушкодження клапанів становила 0,3% проти 7,5% в контрольній групі (різниця ризику -7,2, 95% ДІ -10,1 − -4). В цілому легкі та помірні побічні ефекти відмічені у 63% пацієнтів інтервенційної групи. Серйозні побічні ефекти вторинної профілактики виявлено у 0,2% пацієнтів. У одного пацієнта спостерігався анафілактичний шок (˂0,1% усіх введених доз для профілактики). За розрахунками, побічні явища виникали у одного пацієнта на 77 пролікованих.

Висновки

Таким чином, вторинна профілактика антибіотиками у пацієнтів віком 5–17 років з групи ризику виникнення ревматичної лихоманки знижує ризик прогресування захворювання як мінімум протягом наступних 2 років. Подальші дослідження мають бути спрямовані на впровадження масштабного скринінгу дитячого населення щодо ризиків виникнення ревматичного захворювання клапанного апарату серця.

Список використаної літератури

1. Beaton A., Okello E., Aliku T. et al. (2014) Latent rheumatic heart disease: outcomes 2 years after echocardiographic detection. Cardiol., 35: 1259–1267. doi: 10.1007/s00246-014-0925-3.
2. Beaton A., Okello E., Rwebembera J. et al. (2021) Secondary Antibiotic Prophylaxis for Latent Rheumatic Heart Disease. N.M.J. DOI: 10.1056/NEJMoa2102074.
3. Roth G.A., Mensah G.A., Johnson C.O. et al. (2020) Global burden of cardiovascular diseases and risk factors. 1990–2019: update from the GBD 2019 study. Am. Coll. Cardiol., 76: 2982–3021. doi: 10.1016/j.jacc.2020.11.010.
4. Rothenbühler M., O’Sullivan C.J., Stortecky S. et al. (2014) Active surveillance for rheumatic heart disease in endemic regions: a systematic review and meta-analysis of prevalence among children and adolescents. Lancet Glob Health, 2(12): e717–e726. doi: 10.1016/S2214-109X(14)70310-9.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»