Стратегічно важливим пріоритетним завданням держави в галузі охорони здоров’я є збереження життя та здоров’я матерів і дітей. Основою зазначеного напрямку є рівень народжуваності, здоров’я новонароджених дітей, безпечність пологів, запобігання материнській та малюковій смертності та, безперечно, — здоров’я дитячого населення країни, тобто зниження захворюваності та інвалідності дітей в цілому.
Головування України в Раді Европи
У 2011 р. Україна головувала у Раді Європи. У рамках головування проведено заходи, на яких піднімалися питання захисту прав дитини: у Києві відбулася міжнародна нарада «Право дитини на здоров’я», виступ міністра охорони здоров’я України на ІХ Європейській міністерській конференції з питань охорони здоров’я у Лісабоні (Португалія) та ін.
З 28 по 30 вересня 2011 р. у Лісабоні проходила ІХ Європейська міністерська конференція Ради Європи з питань охорони здоров’я. Цьогоріч співголовуючим на цій конференції вибрано міністра охорони здоров’я України Олександра Аніщенка. Практичним результатом конференції став обмін досвідом та ефективними європейськими практиками щодо запровадження інтегрованих національних стратегій у сфері забезпечення прав дітей на охорону здоров’я.
Участь України у цьому заході сприяла подальшому підвищенню міжнародного іміджу країни, забезпеченню її національних інтересів, широкому інформуванню світового співтовариства про хід змін, що відбуваються у сфері охорони здоров’я, подальшому вдосконаленню нормативно-правової бази щодо забезпечення реалізації державної політики у цьому напрямі.
Перинатальна, малюкова та материнська смертність
Поєднання державної політики, зусиль українських медиків, міжнародних проектів зумовили позитивну динаміку основних складових загрози репродукції особи — перинатальної, малюкової та материнської смертності в Україні.
З 1990 р. протягом 10 років частота пологів знижувалась, і лише з 2001 р. почала зростати та перевищувати частоту абортів. У 2010 р. відбулося 491 591 пологів та народилося 497 689 дітей. Завдяки поступовому впровадженню системи сучасних перинатальних технологій вдалося знизити рівень ускладнених пологів з 50% майже до 33,2%, що суттєво впливає на рівень материнської та малюкової смертності. Також важливим є те, що зростає кількість нормальних пологів.
Як наслідок цих заходів продовжує знижуватися рівень захворюваності немовлят з 202 на 1000 немовлят у 2007 р. до 158,2 — у 2010 р. (з 2001 р. захворюваність новонароджених в акушерських стаціонарах знизилася на 43%). Стабілізовано показник малюкової смертності за 2010 р., який становить 9,1 на 1000 народжених живими проти 9,4 за аналогічний період у 2009 р., але досі залишається високим.
В Україні впроваджена система реєстрації малюкової смертності, яка діє в країнах Європейського Союзу відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Знижено рівень інфікування новонародженого від матері хворої на ВІЛ/СНІД з 7,2% у 2007 р. до 6,2% — у 2010 р. завдяки створенню в Україні чіткої організаційної системи діяльності родопомічних закладів спільно з центрами профілактики та боротьби зі СНІДом.
Програма «Нове життя»
Ускладнення вагітності та пологів зумовлюють високі рівні перинатальних втрат і малюкової смертності. У перинатальний період гине понад 2000 немовлят, а серед померлих дітей 1-го року життя більше 60% помирають в перші 28 днів (неонатальний період). У структурі причин перинатальної смертності більше половини займають стани, що виникли у період вагітності та пологів (72%), 2-ге місце (22%) становлять уроджені вади розвитку.
Широка мережа стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних закладів акушерсько-гінекологічної служби, що існує сьогодні в Україні, на перший погляд, сприяє доступності спеціалізованої допомоги, однак, надання допомоги при пологах на рівні дільничних, районних та окремих центральних районних лікарень, де менше 400 пологів на рік, сприяє високому ризику ускладнень у пологах та високим показникам материнських і перинатальних втрат внаслідок недостатнього оснащення необхідною медичною апаратурою, відсутності цілодобового чергування лікарів-неонатологів та акушерів-гінекологів.
Зазначене спонукало до змін підходів у організації медичної допомоги матерям та дітям. Реформування перинатальної допомоги має розглядатися як складова реформи галузі охорони здоров’я в цілому.
Важливим заходом для вирішення проблем охорони здоров’я матерів та дітей є реорганізація як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної рододопомоги, яка полягатиме в чіткому розмежуванні рівнів її надання та дотримання переліку стандартизованих базових послуг перинатальної допомоги відповідно до груп ризику. Наказом МОЗ України від 02.02.2011 р. № 52 затверджено Концепцію подальшого розвитку перинатальної допомоги та план реалізації заходів Концепції з урахуванням Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», націленої на впровадження Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства».
Профілактичні огляди школярів
Суттєвим здобутком 2010 р. стало затвердження та впровадження наказу МОЗ України від 16.08.2010 р. № 682 «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» , основна мета якого — спрямування профілактичних оглядів на результат і залучення батьків до складного процесу формування здоров’я дитини. Відповідно до наказу, батьки раз на рік у зручний для них час проходять разом із дитиною її медичний огляд та надають довідку про стан здоров’я до навчального закладу.
Клініки, дружні до молоді
З метою забезпечення сучасних підходів до надання медичної допомоги дітям підліткового віку за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з 1998 р. в Україні відкрито 21 «Клініку, дружню до молоді». На сьогодні функціонують 93 центри, відділення, кабінети, в яких надаються медико-соціальні послуги дітям та молоді на принципах дружнього підходу, рекомендованих ВООЗ.
Досвід України оцінюється ВООЗ як позитивний і такий, що є прикладом для інших європейських держав.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
