Тестування на COVID-19: коли і які методи використовуються

17 листопада 2021 о 11:17
1768

Вчасне виявлення випадків захворювання на COVID-19 — важлива складова боротьби із коронавірусною хворобою.

Тестування для виявлення активної інфекції

Наразі в Україні доступні два типи тестування на COVID-19:

  • методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест);
  • експрес-тест на антиген.

Обидва види тестування дають змогу виявити активну інфекцію.

Для проведення ПЛР-тесту беруть мазок із носоглотки й ротоглотки. Вказаний вид тестування застосовують на початку захворювання, найвища їх чутливість між 7-м та 14-м днями після інфікування. Зазвичай результат можна отримати через добу після забору матеріалу. Тестування методом ПЛР наразі є найбільш точним методом діагностики COVID-19.

Для експрес-тесту на антиген також беруть мазок із носоглотки чи ротоглотки. Найефективніше такі тести використовувати на початкових стадіях захворювання. Результати дослідження можна отримати вже за 15 хв.

Важливо розуміти, що ні ПЛР-тест, ні експрес-тест на антиген не визначають наявність антитіл до COVID-19 в організмі, тому його не варто плутати із тестом методом імуноферментного аналізу (ІФА).

ІФА-тест на визначення антитіл

Тест методом ІФА допомагає визначити ознаки постінфекції на основі дослідження венозної крові. Таким чином, ІФА-тест виявляє імунну реакцію на вірус — тобто рівень антитіл. Метод ІФА-тестування визначає імуноглобуліни двох типів: IgM і IgG. Перші вказують на гостру фазу захворювання, другі — на те, що людина перехворіла та вже має антитіла до коронавірусної хвороби.

У МОЗ звертають увагу на те, що наявність антитіл до коронавірусу, який спричиняє COVID-19, вказує, що людина раніше контактувала з вірусом, але не є ознакою хвороби. Виявлення антитіл не гарантує наявності імунітету до всіх штамів вірусу SARS-CoV-2 та не є підставою для відмови від вакцинації. На сьогодні невідомо, яким має бути рівень антитіл для захисту та як довго вони зберігаються.

Водночас підставою для встановлення діагнозу «COVID-19» залишається лише результат ПЛР-тесту.

Винятком для встановлення діагнозу «COVID-19» експрес-тестом або ІФА-тестом є позитивний результат тестування у пацієнтів, які відповідають визначенню підозрілого або ймовірного випадку захворювання на COVID-19.

Коли призначають тестування на COVID-19

Важливо, що жоден із тестів не є обов’язковим перед проведенням вакцинації. У першу чергу, йдеться про тест на визначення антитіл. Жодні дослідження не визначають, скільки саме людина повинна мати антитіл, щоб повторно не захворіти на COVID-19 та не бути госпіталізованою. Тест на наявність антитіл може лише показати їх наявність або відсутність, але він жодним чином не дасть відповіді на запитання, чи захворіє людина знову або як саме перенесе коронавірусну хворобу.

Наразі у продажу також є експрес-тести на COVID-19, які можна зробити вдома. Вони також визначають антиген вірусу COVID-19 у зразку мазка з носоглотки. Проте такі тести не є валідними для доступу, наприклад, до громадських місць чи поїздок у громадському транспорті. Причин цього декілька. Основні — відсутність впевненості в правильності проведення тестування та, відповідно, його результату, неможливість перевірити, чиї зразки використовувалися для проведення тестування в домашніх умовах.

Нагадаємо, що безоплатному тестуванню на COVID-19 наразі підлягають не лише пацієнти, у яких є підозра на коронавірусну хворобу.

Затвердженні МОЗ стандарти вказують, що ПЛР-тестування на COVID-19 лікар обов’язково має призначати:

  • особам із підозрою на COVID-19;
  • особам з ознаками інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ);
  • особам з ознаками вірусної пневмонії;
  • пацієнтам із позагоспітальною пневмонією;
  • контактним особам при появі симптомів, які не виключають COVID-19.

Першим трьом категоріям ПЛР призначають за умови, що їм не проводився скринінговий швидкий тест на визначення антигену SARS-CoV-2.

Направлення на безкоштовне тестування зобов’язаний надати сімейний лікар.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами facebook.com/moz.ukr