Протягом 2011 р. в Україні проходять численні заходи , спрямовані на обговорення шляхів реорганізації в Україні первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на принципах загальної практики — сімейної медицини (ЗПСМ). Оптимізації роботи у цьому напрямі сприяє як міжнародний досвід , так і аналіз власних напрацювань.
З цією метою у Дніпропетровську на ІІІ Всеукраїнському з’їзді сімейних лікарів зібралися керівники територіальних органів охорони здоров’я Дніпропетровської області, представники кафедр сімейної медицини вищих медичних навчальних закладів України, головні лікарі міських і районних лікарень, сімейні лікарі, лікарі первинної ланки медицини з усіх регіонів країни. Місце проведення було вибране не випадково — Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України Дніпропетровщина визначена лідером у розвитку сімейної медицини. Так, наше видання вже висвітлювало шлях, яким пішла область з метою організації відпрацювання практичних навичок майбутніми сімейними лікарями та підвищення кваліфікації працюючих фахівців.
На конференції, крім питань щодо особливостей мультидисциплінарного підходу до проблем пацієнта у практиці сімейного лікаря (профілактика і лікування хвороб у кардіології, пульмонології, гастроентерології, неврології, педіатрії, онкології, психології та психіатрії, офтальмології, отоларингології, інфекційних, шкірних та венеричних хвороб), провідною темою заходу стало обговорення досвіду впровадження сучасних принципів організації ПМСД у пілотних та інших регіонах України.
Як визнали учасники конференції, основними причинами низької ефективності ПМСД в Україні є недостатній рівень її фінансування, низька доступність, структурна несформованість, низька якість надання медичної допомоги населенню внаслідок відсутності належного матеріально-технічного забезпечення, а також те, що невиправдано багато уваги приділяється наданню вузькоспеціалізованої медичної допомоги, немає довгострокового супроводу пацієнта лікарем, існує фрагментація медичного обслуговування (це унеможливлює профілактичний напрям), відбувається нерегульована комерціалізація охорони здоров’я.
Як зазначалося, сьогодні в Україні 24% лікарів ЗПСМ — пенсійного віку, а також 43% терапевтів і 34% педіатрів. Незабаром ця проблема може посилитися ще й тому, що згідно з наказом МОЗ України від 25.12.1995 р. № 195 для зарахування на посаду лікаря ЗПСМ необхідна перекваліфікація. А цей захід є неможливим для лікарів пенсійного віку. При цьому з 10 555 випускників медичних вищих навчальних закладів у лікувальні заклади сільської місцевості потрапила лише їх п’ята (2028) частина, у тому числі лише 464 сімейних лікарі.
Водночас директор департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України Микола Хобзей озвучив плани МОЗ України щодо поліпшення фінансування галузі охорони здоров’я. Серед них: скорочення кількості рівнів надання медичної допомоги, формування єдиних, економічно обґрунтованих тарифів на медичні послуги, збільшення частини фінансування ПМСД в загальному обсязі фінансування медичних послуг, стимулювання професійного напряму роботи та ін. Крім цього, він повідомив, що вже підготовлено проект Постанови Кабміну України про додаткові умови оплати праці лікарям ЗПСМ, які передбачатимуть надбавку за якість роботи, зауваживши, що в майбутньому заробітна плата лікаря ланки ПМСД сягатиме майже 8,5 тис. грн. До слова, щоб реалізувати всі ці проекти, МОЗ України планує підготувати до 50 підзаконних актів.
Учасники висловили сподівання, що майбутні нормативно-правові акти врегулюють, зокрема, невідповідність діючого наказу МОЗ України від 23.02.2001 р. № 72 «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини» та інших наказів МОЗ України, затверджених на виконання Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». Адже донині залишається незрозумілою чинність існування такої структури, як відділення ЗПСМ та лікувального закладу під назвою «поліклініка». Подив багатьох викликає також можливість і доцільність існування центрів ПМСД без діагностичної служби та інші нормативні протиріччя.
Крім цього, зберігається невідповідність між наказами МОЗ України, якими затверджено протоколи надання медичної допомоги, та іншими чинними нормативними документами, наприклад Примірним положенням про Центр ПМСД та наказами МОЗ України, прийнятими на виконання вищезазначеного Закону України.
Приємною ініціативою на конференції була згода ректорів Полтавської медичної академії та Івано-Франківського медичного університету на проведення спеціалізації з сімейної медицини для лікарів регіонів за державний кошт.
В останній день роботи з’їзду прийнято резолюцію, в якій делегати виклали свої пропозиції щодо подальшого шляху реформування галузі охорони здоров’я на засадах сімейної медицини до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МОЗ України, а також органів місцевого самоврядування, Української асоціації сімейної медицини, вищих медичних навчальних закладів і лікарів ЗПСМ.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua, www.adm.dp.gov.ua,
www.rouoz.gov.ua
