Особливості COVID-19 у вагітних

Актуальність

Актуальність вірусних інфекцій в перинатальній патології зумовлена зростанням несприятливих соціально-економічних умов у суспільстві. Інфікування вагітної значуще підвищує ризик передчасних пологів та антенатального або інтранатального інфікування новонародженої дитини. У сучасному патогенезі вірусних інфекцій приділяють увагу пригніченню специфічного та неспецифічного клітинного та гуморального імунітету, що проявляється зниженням функціональної активності та змінює рівень взаємодії імунокомпетентних клітин. У результаті знижується синтез антитіл, виникає дефіцит інтерферону. Крім системного, знижуються мукозальний імунітет та продукування інтерферонів у вогнищах інфекційного ураження. Набутий під час пандемії досвід свідчить, що у результаті зараження респіраторним вірусом в організмі виникають умови для формування великої кількості циркулюючих імунних комплексів, які осідають в судинних стінках, зв’язують комплемент та активують вторинне аутоімунне запалення. Крім того, респіраторні віруси підвищують сенсибілізацію та ризик виникнення алергічних реакцій. Проблематика COVID-19 у вагітних зумовлена прямою (тератогенною) та непрямою вірусною дією на плід. Аби відслідкувати потенційні несприятливі наслідки для матері та дитини під час спалаху респіраторної інфекції, викликаної новим штамом коронавірусу, група дослідників провела огляд літератури [2]. Результати опубліковані в Британському медичному журналі (BMJ, British Medical Journal).

Результати

В огляд було включено 192 дослідження. Досліджували клінічні характеристики  67 271 жінки на різних термінах вагітності з підтвердженим COVID-19, які звернулися за медичною допомогою з будь-яких причин. Найпоширенішими респіраторними симптомами були лихоманка (40% вагітних) та кашель (41% вагітних). Однак частота респіраторних симптомів у вагітних виявилася меншою порівняно з невагітними (відношення ризиків (OR) = 0,28, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,13–0,62, ступінь гетерогенності І² = 42,9%) [3]. Розлади дихання виявлено у 4,4% вагітних (95 % ДІ 0,67–0,85), а міалгії у 59,4% (OR=0,53, 95% ДІ 0,36–0,78). Аналіз даних свідчить, що ризик потрапити до відділення інтенсивної терапії у вагітних був вдвічі вищим порівняно з невагітними (OR=2,59; 95% ДІ 2,28–2,94). Частота проведення екстракорпоральної оксигенації вагітним теж виявилася вдвічі більшою (OR=2,59; 95% ДІ 1,22–3,32) проти частоти у невагітних жінок репродуктивного віку [4]. Смерть внаслідок будь-яких причин зафіксована у 339 вагітних із 41 664 включених у 59 досліджень (0,02%). На частоту тяжкого перебігу COVID-19 впливали вік та індекс маси тіла. Ризик летального кінця виявився майже вдвічі вищими у жінок старшого репродуктивного віку та у вагітних з високим індексом маси тіла (відповідно OR=1,83; 95% ДІ 1,27–2,63 та OR=2,37; 95% ДІ 1,83–3,07) [5]. Високий індекс маси тіла, коморбідність, тривала артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та прееклампсія були асоційовані з ускладненим перебігом SARS-CoV-2. Майже вдвічі підвищувала частоту тяжких респіраторних симптомів наявність коморбідності до вагітності, особливо артеріальної гіпертензії та цукрового діабету (відповідно OR=1,81; 95% ДІ 1,49–2,2, OR=2; 95% ДІ 1,14–3,48, OR=2,12; 95% ДІ 1,62–2,78). Ризик виникнення тяжких респіраторних симптомів був вчетверо вищим у вагітних з розвитком прееклампсії (OR=4,21; 95% ДІ 1,27–14, І² = 0%). Старший репродуктивний вік, високий індекс маси тіла, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та прееклампсія асоційовані з високою частотою паліативної та респіраторної підтримки та материнської смертності. Рівень смертності у жінок з підтвердженим діагнозом COVID-19 виявився майже втричі вищим проти популяційного (OR=2,85; 95% ДІ 1,08–7,52, І² = 0% ). Частота передчасних пологів була вищою в 1,5 раза (OR=1,47; 95% ДІ 1,14–1,91, І² = 18,6%). Ризик лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених у малюків, народжених від матерів з респіраторними симптомами, виявився вищим майже в 5 разів (OR=4,89; 95% ДІ 1,87–12,81, І² = 96,2%) проти вагітних без респіраторних симптомів [3].

Висновки

Таким чином, виникнення лихоманки, кашлю, міалгії та розладів дихання у вагітних підвищують ризик застосування паліативної та респіраторної підтримки та негативно впливають на рівень материнської смертності порівняно з невагітними жінками репродуктивного віку.

Список використаної літератури

1. Allotey J., Stallings E., Bonet M. et al. (2020) Clinical manifestations, risk factors, and maternal and perinatal outcomes of coronavirus disease 2019 in pregnancy: living systematic review and meta-analysis. BMJ 2020; 370. doi.org/10.1136/bmj.m3320.
2. BlitzM.J., Grunebaum A., Tekbali A. et al. (2020) Intensive care unit admissions for pregnant and nonpregnant women with coronavirus disease 2019. Am. J. Obstet. Gynecol., 223: 290–1. doi: 10.1016/j.ajog.2020.05.004.
3. Di Mascio D., Khalil A., Saccone G. et al. (2020) Outcome of coronavirus spectrum infections (SARS, MERS, COVID-19) during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Am. J. Obstet. Gynecol. MF, 2: 100107. doi: 10.1016/j.ajogmf.2020.100107.
4. Murad M.H., Sultan S., Haffar S. et al. (2018) Methodological quality and synthesis of case series and case reports. BMJ Evid. Based Med., 23: 60-3. doi:10.1136/bmjebm-2017-110853. pmid: 29420178.
5. Yap M., Debenham L., Kew T. et al. (2020) PregCOV-19 Consortium.Clinical manifestations, prevalence, risk factors, outcomes, transmission, diagnosis and treatment of COVID-19 in pregnancy and postpartum: a living systematic review protocol. BMJ Open, 10: e041868. doi:10.1136/bmjopen-2020-041868 pmid:33268430.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»