Актуальність
Клінічна актуальність раку стравоходу та стравохідно-шлункового переходу зумовлена 6-м місцем у структурі поширених онкозахворювань. Ендоскопічна резекція слизової оболонки та підслизова дисекція після проведення неоад’ювантної поліхіміотерапії є основними методами лікування онкологічного захворювання стравоходу стадії рТ1b-SM2 та pT1m-SM2, завдяки яким виживаність пацієнтів становить 3–5 років після встановлення діагнозу. Основну проблематику ендоскопічної резекції пухлин стравоходу становить висока частота рецидивів, асоційована зі значущим зниженням виживаності [1]. Вказане спричинило пошук методів ад’ювантної терапії, спрямованих на досягнення повної ремісії у пацієнтів з раком верхнього відділу травної системи. Одним із сучасних методів є застосування імуноактивних препаратів, які пригнічують активність імунокомпетентних клітин та покращують протипухлинний захист. Механізм дії ніволумабу полягає в пригніченні імунних контрольних точок, пов’язаних з цитотоксичними Т-лімфоцитами (CTLA‑4), та інгібіторів білка/ліганду програмованої клітинної смерті 1 (PD‑1/PD-L1), які перешкоджають розпізнаванню, атаці та руйнуванню ракових клітин. Група дослідників з Департаменту онкології Університету Бейлора, м. Даллас, США, досліджувала застосування інгібітора імунних точок ніволумабу у пацієнтів з раком стравоходу та стравохідно-шлункового переходу стадії рТ1b-SM2 та pT1m-SM2 [2]. Результати опубліковані в Медичному журналі Нової Англії (New England Journal of Medicine).
Методи та результати
Рандомізоване з подвійним засліпленням плацебо-контрольоване дослідження терапевтичної ефективності ніволумабу мало на меті оцінити ефективність застосування ніволумабу як ад’ювантної терапії у пацієнтів з раком стравохідно-шлункового переходу стадії рТ1b-SM2 та pT1m-SM2 після резекції пухлини. Ніволумаб застосовували в режимі 240 мг кожні 2 тиж впродовж 16 тиж з подальшим підвищенням дози до 480 мг кожні 4 тиж впродовж 36 тиж. Досліджували безрецидивну виживаність пацієнтів з раком верхньої ділянки травної системи. До інтервенційної групи входило 532 пацієнти, які отримували ніволумаб впродовж 24,4 міс. Отримані результати виживаності порівнювали з контрольною групою з 262 пацієнтів, які застосовували плацебо впродовж 11 міс. Аналіз отриманих результатів показав наступне.
1. Медіана виживаності у пацієнтів інтервенційної групи виявилася вдвічі більшою та становила 22,4 міс проти 11 міс в контрольній групі (95% довірчий інтервал (ДІ) 16,6–34 та 8,3–14,3 відповідно).
2. Ризик виникнення рецидиву раку стравоходу у пацієнтів інтервенційної групи достовірно знижувався порівняно з контрольною групою (відношення ризиків (HR) = 0,69; 96,4% ДІ 0,56–0,86; р<0,001).
3. Аналіз за підгрупами свідчить про підвищення частоти безрецидивної виживаності за умови застосування ніволумабу.
4. Частота небажаних ефектів була вищою в інтервенційній групі проти контрольної — 71 (13%) та 15 (6%) пацієнтів відповідно. Лікування внаслідок серйозних побічних ефектів було припинено у 9% пацієнтів з інтервенційної групи та у 3% пацієнтів з контрольної групи.
На рисунку зображено динаміку безрецидивної виживаності у пацієнтів інтервенційної та контрольної групи.
Висновки
Таким чином, отримані результати свідчать, що застосування ніволумабу у прооперованих пацієнтів з раком стравоходу та стравохідно-шлункового переходу, обмеженого інфільтрацією підслизового шару, знижувало частоту рецидивів захворювання порівняно з групою плацебо.
Список використаної літератури
- 1. Arnold M., Ferlay J., van Berge Henegouwen M.I. et al. (2020) Global burden of oesophageal and gastric cancer by histology and subsite in 2018. Gut, 69: 1564–71. doi: 10.1136/gutjnl-2020-321600.
- 2. Kelly R.J., Ajani J.A., Kuzdzal J. et al. (2021) Adjuvant Nivolumab in Resected Esophageal or Gastroesophageal Junction Cancer. N. Engl. J. Med., 384: 1191–203. DOI: 10.1056/NEJMoa2032125.
